The Global AI Race and Infrastructure Weaponization
The scramble for ever-more efficient Large Language Models (LLMs) is today’s new arms race.
Від Рогатина до Торонто: вікно у світ галицького повсякдення першої половини XX ст.
Книга спогадів Марії-Анни Голод «Червоні сандалики» насичена детальним описом різних сфер життя мешканців маленьких містечок міжвоєнної Галичини, а пізніше - Львова та воєнного Кракова. Книга висвітлює такі аспекти життя, як водопостачання, тонкощі ведення сільського господарства та торгівлі в маленьких містечках, національна кухня, хвороби, шлюбні церемонії тощо. Спогади авторки з безжальною
«Обличчя релігійності в Галичині. Стан і потреби досліджень»
20–21 жовтня 2022 року відбулася Міжнародна наукова конференція. «Обличчя релігійності в Галичині. Стан і перспективи досліджень». Цей науковий форум організовано Інститутом історії Жешувського університету, Львівським музеєм історії релігії, Львівським національним університетом ім. Івана Франка та Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
War Notes (the First Month of War)
This publication includes the author's observations and reflections during the first month of the full-scale Russian war in Ukraine (24 February 2022 – 24 March 2022). The only form of knowledge production possible in those days were diaries focused on documenting every day of the war. These diaries were not
Міста в СРСР та у країнах Східного Блоку: конференція у Німеччині
20-21 лютого 2020 р. у місті Ерланген (Німеччина) відбулася міжнародна конференція «Cities in the USSR and the Eastern Bloc. Urbanization, Ecology and the Municipal Economy (1917-1991)», присвячена проблемам соціалістичної урбанізації в країнах Центральної та Східної Європи. Конференція була проведена на базі відділу історії Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга. Головними організаторами
Від Світличного до «Світличника»: шістдесятницький пласт історії Чоколівки
На початку 1960-х рр. на столичній Чоколівці з’явився перший в УРСР житловий масив. Ця місцевість стала втіленням «радянської мрії» як для зовнішніх спостерігачів, так і для радянських громадян, які щиро раділи появі власної, окремої квартири. Серед них були представники українського шістдесятництва – Іван Світличний та Іван Дзюба. Для Віктора Могильного
Голоси Першої світової війни у відлунні подружнього листування
Велика війна спричинила «бум листів» між домом і фронтом. Кожен з них мав свою історію писання, відправлення /доставки, і, врешті, читання. Листування було майже єдиним способом підтримувати зв'язок з близькими людьми. У центрі уваги цієї розвідки – листування подружніх пар, розділених війною, коли чоловіки опинилися на фронті, а їхні дружини
«Луцьк – місто тортур»: архівні матеріали про перебування комуністів у Луцькій в’язниці у 1919-1939 рр.
У відродженій в листопаді 1918 р. польській державі комуністичний рух перебував поза законом. В межах Волинського воєводства ця політична сила була пов’язана не лише з діяльністю Комуністичної партії Західної України, але й з функціонуванням різних організованих бойових груп та численними диверсійними акціями. Намагаючись практично реалізувати політику, спрямовану на від’єднання Волині
Алті Родал: «Я вважаю, що правда та емпатичне розуміння травм, яких зазнали як євреї, так і українці, сприяє зціленню»
Пропонуємо вашій увазі розмову з засновницею та співдиректоркою багатонаціональної ініціативи «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE), канадською історикинею Алті Родал. Це розмова про один із фундаментальних проєктів UJE «Спільний історичний наратив». Його присвячено створенню спільної українсько-єврейської історії. В інтерв’ю йдеться про основні завдання цього проєкту, його потенційну роль в українсько-єврейському примиренні з минулим
Інструменталізація пам’яті: Інший як «виклик» (на прикладі м. Рівне)
Цю статтю присвячено аналізу особливостей сприйняття Голокосту в м. Рівне. Зокрема проаналізовано співвідношення політичних сил у регіоні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., тогочасну тематику публікацій громадсько-політичних часописів, з’ясовано тенденції потрактування подій Другої світової війни представниками місцевих політичних еліт. Останні сприяли реанімації пам'яті рівнян про Голокост. Водночас пріоритетним для
