студії геноцидів- сторінка 4

Нові джерела церковного походження до історії Великої війни на українських землях

Перша світова війна вплинула на всі без винятку сфери життя населення Галичини – незалежно від віросповідання й національного походження. Релігійне життя не припинилось, однак Церква (римо-католицька й греко-католицька) мусила прилаштовуватись до нових умов воєнного часу. Це й відображено в історичних джерелах, що зберігаються в українських та закордонних архівосховищах. І якщо
12.03.2020

«Нові архіви» та інтерпретації погромів 1919 року в Україні: рецензія на збірник статей

Тема погромів 1919 року в Україні виходить поза межі вузького історичного аналізу і є однією з найбільш дискутованих тем українсько-єврейської історії. У спеціальному числі журналу «Quest» низка дослідників з різних країн пропонують нові інтерпретації та підходи до вивчення погромів через сто років після трагічної події. Однією з центральних тем збірника
31.01.2020

Голодомор очима жертви: іммобілізація та упокорення працею як стратегія виживання

Кажуть, що історію пишуть переможці. Насправді історію можуть писати і свідки, і переможені, і навіть жертви, які через спогади розповідають про свій травматичний досвід. Свідчення очевидців про Голодомор мимоволі викликають потужні емоційні реакції у читачів - співчуття до жертв та гнів на адресу призвідників. Але людині, яка не досвідчила нічого
16.01.2020

Тюрма і місто: огляд воркшопу у Львові

3-4 жовтня у Львові відбувався міжнародний воркшоп під назвою «Тюрма і місто. Простори ув’язнення, практики виключення та публічна комунікація». За ідеєю організоторів - Німецького історичного інституту у Варшаві та Центру міської історії у Львові - подія мала на меті розглянути в’язниці як публічні простори, що попри свою закритість, складають частину
11.10.2019

[Пере]осмислюючи війни і революції початку ХХ ст.: симпозіум у Львові

4–6 липня 2019 у Львові відбувся симпозіум “Війни, насильства та революції в Україні (1914–1923 рр.): академічні та публічні перспективи”. Подія відбувалася у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи і об’єднала близько чотирьох десятків україномовних вчених з України та з-за кордону. Учасники/ці мали нагоду обговорити різні виміри Великої війни та її наслідків,
18.08.2019

Ковзання історією, або хто були перші жертви Бабиного Яру: критичні нотатки щодо однієї Концепції

У 2018 р. на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено проект Концепції Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру. Документ розробив авторський колективом з 15 осіб, до складу якого увійшли знані історики, громадські діячі та дослідники на чолі з Геннадієм Боряком. Запропоноване авторами Концепції бачення майбутнього Музею та обґрунтування
02.08.2019

Ексклюзивні наративи, конфлікти пам’ятей і примирення: роздуми про конференцію у Рівному

3-4 травня 2019 р. ГО Центр “Мнемоніка” та Український центр вивчення історії Голокосту провели у Рівному VІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію з серії «Політика пам’яті в теоретичному та практичному вимірах». Цьогорічний захід мав тему «Простори спогадів». До участі долучилися стали дослідники і дослідниці з 12 обласних центрів України – історики/ні, літературознав(и)ці,
04.06.2019

“Непотрібні люди”: воркшоп у Гайдельбергзі

19-20 лютого 2019 р. у Гайдельбергському університеті за ініціативи робочої групи проекту “Useless People”: The Extermination of Psychiatric Patients during the Nazi Occupation of Ukraine” відбувся воркшоп «Непотрібні люди»: масове знищення пацієнтів психіатричних лікарень та будинків інвалідів під час нацистської окупації: розслідування, правосуддя, політика пам'яті». Основною метою зустрічі стало обговорення
11.03.2019

Мова заперечення Голодомору: сліпота, гіпноз, одержимість, фетиш

У жовтні 1932 року у Запоріжжі відбувся велелюдний урочистий мітинг з нагоди запуску першого гідроагрегату на ДніпроГЕСі. Цю масштабну подію було запрошено висвітлювати низку кореспондентів іноземних видань, які із захопленням писали про величну споруду, яка вразила їхню уяву своїм масштабом та потужністю. Чому ці люди, які дорогою до місця події
03.02.2019

Линн Віола: «Коли ви намагаєтеся писати історію, у вас має бути певна місія»

У січні гостею «України Модерної» стала Линн Віола, знана дослідниця сталінізму, професорка історії Університету Торонто. Вчена розповідає, як дитяча пристрасть до російської культури трансформувалась у професійний інтерес до радянської історії, хто були її наукові і неакадемічні наставники на шляху пізнання радянського суспільства, ділиться спостереженнями про особливості роботи в радянських, російських
19.01.2019

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис