студії геноцидів- сторінка 3

«Східна акція» ОУН(б) та антиєврейське насильство влітку 1941 р.: випадок Смотрича і Купина

Текст присвячено таким питанням: як і що провідні члени ОУН(б) у 1940–1941 рр. писали про єврейську меншину і як це узгоджувалося з їхніми планами діяльності після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз? Чи намагання ОУН(б) улітку 1941 р. поширити свою діяльність поза межі Західної України були пов’язані з хвилею антиєврейського
15.02.2021

Хакатон #hack4history: Як «хакнути» історію сучасними цифровими методами

Цифрові історичні проекти стали нормою сучасного гуманітарного життя. Одним із майданчиків для обговорення та реалізації таких проектів став Другий міжнародний історичний хакатон. Для участі у ньому було відібрано 15 команд із п’яти країн, що презентували свої проекти. Програма заходу передбачала отримання учасниками теоретичних знань, а також фахові консультації менторів для
26.12.2020

Людмила Гриневич: «Голодомор стався, тому що була відсутня власна держава, тому що були відсутні демократія і громадянське суспільство, тому що рівень впливу суспільства на владу був зведений до нуля»

Цього разу гостею рубрики «Життєписи історії» стала директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідна фахівчиня з проблематики голоду в Україні Людмила Гриневич. У відвертій розмові вчена ділиться спогадами про київське дитинство і виховання бабусями, які навчили аналізувати тексти та розповідали альтернативну версію вітчизняної історії, про
22.12.2020

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Рецензія на книгу Адама Джонса «Геноцид. Вступ до глобальної історії»

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Може здатися, що це фраза з художнього фільму, що її вирішив додати режисер/ка чи сценарист/ка для привернення уваги глядача. Але ні, це – реальність. Це слова чоловіка, який чинив масові вбивства в Індонезії у 1965–1966 роках. Вони є ще одним підтвердженням «банальності зла» Ханни
27.11.2020

Українці в Аушвіці: варіанти етнокультурної самоідентифікації в умовах загрози

Українці-в’язні Аушвіцу нагадують персонажа детективу, про якого всі знають, але мало хто бачив в очі. Втім, дорікати дослідникам неуважністю не слід. Українські в’язні Аушвіцу добре замасковані у джерелах. У в’язничних документах концтабору їх записували за громадянством, а отже, офіційно вони були громадянами СРСР, поляками, угорцями, чехами і словаками... Водночас присутність
20.10.2020

Бенефіціари Голокосту: роль «сусідів» у пограбуванні євреїв Волині в період нацистської окупації

Довгий час вважалося, що пограбування жертв Голокосту було супутнім наслідком організації геноциду. Але сучасні дослідження переконливо демонструють, що хоча економічні фактори і не належали до ключових причин Голокосту, все ж вони суттєво вплинули на шанси виживання жертв. У цьому тексті запропоновано аналіз економічних мотивів поведінки місцевого неєврейського населення під час
09.10.2020

Нова рубрика «Подолання минулого»

За підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE) на сайті «Україна Модерна» започатковано автономний проєкт – рубрику «Подолання минулого». У рубриці розміщуватимуться статті, фрагменти праць, рецензії на дослідження з історії геноцидів, що відбулися на території України, а також інтерв’ю з провідними вітчизняними та зарубіжними вченими, наукові інтереси яких охоплюють студії
08.10.2020

Пам’ятати не можна забути. Відгук про IV літню школу «Як міста (не) пам’ятають»

З 3 по 7 серпня 2020 року в м. Рівному проходила четверта літня школа «Як міста (не) пам’ятають» Цей захід було організовано Центром студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства закордонних справ ФРН. Ключовою проблемою школи було з’ясування того, що визначає прихильність
09.09.2020

«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи ІІ до Сталіна

У ХХ столітті Україна постраждала як від комунізму, так і від нацизму. Якими були наслідки панування цих тоталітарних режимів? Чи були вони каталізаторами прогресу у підвладній Україні? Чи стала Україна модерною? Чи можуть бути звірства двигуном українізації, а війна – джерелом поступу? Над цими питаннями розмірковує історик Олександр Гогун у
23.08.2020

Ще раз про митрополита Андрея Шептицького та Подолання минулого

Складна і чутлива тема ставлення Андрея Шептицького до Голокосту вимагає від дослідника ґрунтовних знань історичного контексту, історіографії питання та досвіду фахової роботи з різними видами джерел. Однак деякі автори, в гонитві за сенсаційністю, забувають про засади наукової праці. У публікаціях на сайті ‘Історична правда’ Іван Матковський переконує читачів, що він
16.03.2020

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис