«Застій» 1964-1985 рр.- сторінка 5

Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки”

Ця розмова відбулася у Львові всередині листопада минулого року, коли професорка Марта Богачевська-Хомяк, колишня директорка Програми Фулбрайт в Україні, вкотре приїхала до України. У численних інтерв’ю для радіо і телебачення учену раз-по-раз питали про перевидання її знакової книги “Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939” (Київ, 1995), яка
04.02.2017

Контролери вихідного дня: комісії сприяння Києва та православні громади у 1970-1980-х

Київ 1979 року: понад тисяча осіб стежить за 30 релігійними громадами міста, професори на службах з магнітофонами вишукують антирадянщину у проповідях, в будинках і на заводах працюють групи для боротьби з релігією… А що коли частково це відбувається лише на папері? А що як «контролери релігії» – це прості вчительки,
11.01.2017

Ентоні Полонський: Ми повинні вийти за рамки конкуренції наративів про минуле

Новий 2017 рік відкриваємо розмовою з відомим дослідником польсько-єврейської історії, автором багатьох знакових праць про Голокост. Учений розповідає про своє дорослішання у Південній Африці, вибір марксизму, складні етапи суспільної дискусії в Польщі навколо теми участі місцевого населення в знищенні євреїв, про небезпеки читання історії у зворотньому напрямку та про власні
02.01.2017

Сергій Плохій: “Україна змінюється: я відчуваю себе тут сьогодні більш-менш нормальним істориком України, який не мусить платити за свої тексти”

Цього місяця гостем рубрики став професор Сергій Плохій, директор Гарвардського інституту українських досліджень (HURI), чия книга “Брама Європи” стала одним із бестселерів цьогорічного Форуму видавців у Львові. В інтерв’ю ми говорили про дніпропетровську школу Мицика-Ковальського, в якій він сформувався як історик, багаторічну “інсталяцію” в західну академію, перспективи української академії наук
01.12.2016

Андреас Каппелер: “Мені залежало на тому, щоб українці були на ментальній карті Європи. Це – мій моральний імператив”

Цього місяця ми запросили до розмови відомого західного історика, який багато років присвятив вивченню українського націоналізму, націєтворення, міжетнічних стосунків, історії Галичини. Про те як вчений “знайшов” Україну у своїх наукових студіях, чому так і не став іноземним кореспондентом у Москві, що вважає зараз своїм частковим професійним програшем і хто є
02.11.2016

Наталя Яковенко: “Ніколи не будувала кар’єру, тільки власний паралельний світ

Вересневою гостею рубрики “Життєписи історії” є відома дослідниця ранньомодерної історії України, докторка історичних наук, професорка Києво-Могилянської академії Наталя Яковенко. У кількагодинному діалозі у помешканні вченої, між папками дрібнописаних рукописів з XVII століття, ми говорили про наслідки слідування за покликом серця, про опірність радянській системі і ціну збереження внутрішньої свободи, яку
03.10.2016

Станіслав Кульчицький: “Я пишу зараз про те, що з нами відбулося за останнє століття, з революції 1917-го”

Цим інтерв’ю зі Станіславом Кульчицьким відкриваємо нову рубрику “Життєписи історії”. Станіслав Кульчицький упродовж останніх тридцяти років вивчає проблеми Голодомору, він одним із перших отримав доступ до закритих радянських архівів у 1985-1987 роках. Як дослідник, що був індоктринований системою та мав проімперські погляди, входив у цю складну тему? Що відбулося з
25.08.2016

Лише рок-н-рол? Рок-музика, хіпі та міські ідентичності у Львові та Вроцлаві, 1965-1980

Чи існували молодіжні субкультури/контркультури у країнах соцтабору? Як вони співвідносилися з комсомолом? Що спільного/відмінного у середовищах хіпі Львова і Вроцлава? Як комуністична влада впливала на розвиток незалежних й альтернативних музичних груп, і яку роль відігравала в цьому процесі західна рок-сцена? Та в який спосіб локальні нонконформісти отримували інформацію про популярні
15.06.2016

Моровиця у ювілейний рік: епідемія холери в Одесі 1970 р.

Жовтий прапор замайорів над Одесою після декількох місяців від святкування 100-річчя з дня народження Леніна. Гадалось, кращого іронічного жарту годі придумати. Проте після перших летальних випадків було не до сміху. Попри халатність влади, яка зволікала із введенням карантинного стану, великої катастрофи все ж вдалося уникнути. На основі широкого спектру джерел
27.02.2016

Особистісний світ жінки-літератора в Україні у другій половині ХХ століття: спроба антропологічного аналізу

Як уявляли свою мистецьку долю жінки-літераторки, чим вони жили, про що мріяли? Чи співпадало їх бажане з тим, що вони отримували у разі існування як письменниці і поетеси?.. Існування жінки в літературі (...) було травматичним, незважаючи на успішність і визнання творчості авторок. Складність жіночого входження у літературний простір пояснювалась не
23.11.2015

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис