«Застій» 1964-1985 рр.- сторінка 4

Українські радянські мюзикли і перекодовування радянського міфа

Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років європейські інтелектуали шукали сенс життя і часто зверталися до романтизму. У цей же період українські митці та представники радянської інтелігенції також шукали нові смисли і прагнули відродити романтичну естетику. Туга за втраченим “ідеальним світом” та ностальгія за гармонією з природою мала свої коріння
читати...
15.08.2018

Сміх у лещатах цензури: партійний контроль за змістом журналу «Перець»

У радянському суспільстві навіть такі природні людські прояви як сміх та гумор перебували під суворим наглядом партійних контролюючих органів. Стаття присвячена радянському політичному гумору, яскравим проявом якого був журнал «Перець». Незвичність гумористичного формату «Перця» створювала особливі умови для цього контролю: «несерйозність» журналу могла як відволікати цензорів, так і слугувати «червоною
читати...
16.07.2018

Марина Гримич: “Мені потрібно весь час вчитися чомусь новому і розпочинати якусь нову тему”

«Україна Модерна» запросила до розмови докторку історичних наук, засновницю української школи прикладної антропології, письменницю Марину Гримич. Дослідниця розповідає про строгого батька, «синдром відмінниці» і дитинство у колі письменників, говорить про свій науковий шлях від слов’янської філології через фольклористику та етнографію до соціально-культурної антропології, оцінює досвід викладання в Україні і Канаді,
читати...
06.07.2018

Йоханан Петровський-Штерн: «Я завжди ставив перед собою задачі, які я не можу вирішити»

Цього місяця "Україна Модерна" запросила до розмови Йоханана Петровського-Штерна, одного з кращих у світі фахівців з історії євреїв Східної Європи, а також перекладача та літературознавця, професора Північно-Західного Університету (Чикаго). Учений розповідає про свій шлях до історії через філологію, ділиться спогадами про особливості та роль інтелектуальних середовищ Києва, Москви, Єрусалима та
читати...
28.04.2018

Ярослав Грицак: «Біографія історика визначає спосіб, у який він пише про історію…»

Цю розмову з Ярославом Грицаком Іза Хруслінська записала ще у 2009 році. Ярослав Грицак розповідає про роль історичних часів у житті історика, про вплив власної біографії історика на його дослідження, про компартійні контексти та наукове дисидентство, про страх і цікавість, про роль рок-музики для вивчення англійської, про історію кохання до
читати...
08.03.2018

Олександр Зайцев: „Мене завжди цікавила політична боротьба та конфлікти”

«Україна Модерна» запросила до розмови Олександра Зайцева – одного з провідних дослідників українського інтеґрального націоналізму. Учений ділиться спогадами про власну академічну кар’єру та інтелектуальні пошуки. Розмірковує над місцем української гуманітаристики. Розповідає про вплив марксизму та Карла Поппера на формування власних поглядів. А також ділиться найкращими, на його думку, працями з
читати...
23.02.2018

Наталія Пушкарьова: «Я постійно думаю над тим, що ж дають сучасним жінкам мої власні історичні дослідження…»

Наталія Пушкарьова – всесвітньо-знана вчена, засновниця ділянки жіночої/гендерної історії на пострадянському просторі, докторка історичних наук, професорка, завідувачка сектору етногендерних досліджень Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая РАН. Гостя рубрики розповідає про політичну цензуру 1980-х, скепсис колег і близьких, важкі джерельні пошуки, які супроводжували її професійне становлення. Ділиться рецептами
читати...
08.01.2018

Іван-Павло Химка: «Для мене пам’ять можлива головно через історію, тому ми мусимо її знати. Її не можна приховувати»

«Україна модерна» запросила до розмови Івана-Павла Химку, професора-емерита факультету історії і класичної філософії Альбертського Університету (Едмонтон), автора чотирьох монографій та десятків статей з української історії, дослідника, чиї студії про Голокост в Україні започаткували широку дискусію про пам'ять і відповідальність. В розлогому інтерв’ю дослідник ділиться розповідями про своє італо-українське походження, про
читати...
27.10.2017

Білі плями à rebours: Львів у літературі Польської Народної Республіки та УРСР

Як працює література з пам’яттю місця в умовах цензури? Пропонуємо поглянути на топос Львова у жанровій художній прозі з бінарної перспективи – з погляду польськомовного, і з погляду україномовного письма у пізньорадянський час. В якій уявній географії тогочасні автори розташовували місто? Хто став отим Іншим у їхніх текстах? Як письменникам
читати...
21.10.2017

Оля Гнатюк: “Я ніколи не була кабінетним вченим, склад душі не такий”

“Україна Модерна” запросила до відвертої розмови про життя, науку і громадську діяльність Олю Гнатюк, польську дослідницю в галузі українознавства, перекладачку та популяризаторку української культури, співробітницю Інституту славістики Польської Академії Наук, професорку НаУКМА. Про складні повороти родинної історії, про схильність до математики і про поступове занурення в українську культуру, про тих,
читати...
10.09.2017
1 2 3 4 5 6

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис