«Застій» 1964-1985 рр.- сторінка 3

Феноменологія «радянської людини»: роздуми над книгою Юрія Каганова

Феномен “радянської людини” цікавив дослідників віддавна - як невід’ємна складова великого соціального експерименту. Так званий Гарвардський проект та його підсумкова книжка “Як працює радянська система” приділив чимало уваги ролі “радянської людини” в цій системі. Однак у пізніших дослідженнях кінця ХХ століття, особливо в Центрально-Східній Європі, верх взяла зневага, з якою
10.10.2019

Зенон Когут: «В Пенсильванії я став істориком, а в Гарварді я став істориком України»

Осінь з “Україною Модерною” продовжується розмовою з доктором Зенон Когутом, знаним українсько-канадським істориком, фахівцем з ранньомодерної доби. Учений розповідає про повоєнну втечу своєї родини від совєтів на Захід, про досвід дискримінації через українське походження, яке врешті, дало стимул досліджувати Історію України. Також в розмові про українське наукове середовище Гарварду, про
04.10.2019

Юрій Волошин: «Якщо ви серйозно обрали фах історика, то налаштовуйтесь на важку системну роботу»

Початок літа «Україна модерна» відзначає розмовою з Юрієм Волошиним, знаним дослідником Гетьманщини, доктором історичних наук. Гість ділиться спогадами про своє дитинство у селі, навчання в радянській школі на Слобожанщині і студентські роки. Пояснює, як після служби у війську, став вчителем історії, хоча хотів бути фізруком; як захопився історією України і
29.06.2019

Сміх крізь сльози: роздуми про книгу Славенки Дракуліч

Нещодавно побачив світ український переклад знаменитої книжки хорватської журналістки і письменниці Славенки Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися». Для західних аудиторій авторка стала голосом, який розповів про реалії повсякденного життя жінок у країнах соцтабору. У розмовах з нею різні жінки ділилися своїми особистими історіями про труднощі і радощі
16.06.2019

Павло Роберт Маґочій: «Я відчув, що роблю щось таке, що люди цінують і потребують»

Розмова з професором Павлом Робертом Маґочієм, знаним істориком і головою катедри українознавчих студій Торонтського Університету, розкриває читачам складну і потужну особистість вченого, чий науковий доробок та залученість у націєтворчі процеси викликає захоплення одних та гостру критику інших, провокуючи палкі дискусії серед україністів. Як особиста історія визначила дослідницькі пріоритети, де межа
23.03.2019

Линн Віола: «Коли ви намагаєтеся писати історію, у вас має бути певна місія»

У січні гостею «України Модерної» стала Линн Віола, знана дослідниця сталінізму, професорка історії Університету Торонто. Вчена розповідає, як дитяча пристрасть до російської культури трансформувалась у професійний інтерес до радянської історії, хто були її наукові і неакадемічні наставники на шляху пізнання радянського суспільства, ділиться спостереженнями про особливості роботи в радянських, російських
19.01.2019

Олександр Лисенко: «Я проти історичного самомилування, і проти віктимного образу нашої історії – це латентний прояв комплексу неповноцінності»

Наприкінці року «Україна модерна» запросила до розмови Олександра Лисенка – доктора історичних наук, дослідника історії України періоду Другої світової війни з Інституту історії України НАН України. Гість розповідає про своє дитинство, батьків і молодість, сповнену пригод і пошуку себе. Осмислює період навчання й викладацької діяльності в школі та університеті. Ділиться
28.12.2018

Борис Колоницький: «Мені б хотілося більше впливати на історичну свідомість, але я розумію обмеженість своїх можливостей»

У листопаді «Україна модерна» запросила до розмови Бориса Колоницького - доктора історичних наук, професора Європейського університету у Санкт-Петербурзі та багаторічного члена наглядової ради Міжнародної Асоціації Гуманітаріїв. Учений розповідає про свій шлях до професії історика і причини зацікавлення темою Російської революції 1917 року. Ділиться враженнями про навчання і викладання у престижних
28.11.2018

Марко Павлишин: «Я з самого дитинства цікавився українськими справами»

«Україна модерна» запросила до розмови доктора Марка Павлишина, професора, директора Центру українських студій ім. Миколи Зерова в Університеті Монаша. Гість розповідає про своє походження, формування і плекання української ідентичності, зв’язки з радянськими дисидентами, австралійсько-українське наукове співробітництво. Ділиться спогадами про зусилля з заснування програми українських студій в Університеті Монаша, її розвиток
29.10.2018

Українські радянські мюзикли і перекодовування радянського міфа

Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років європейські інтелектуали шукали сенс життя і часто зверталися до романтизму. У цей же період українські митці та представники радянської інтелігенції також шукали нові смисли і прагнули відродити романтичну естетику. Туга за втраченим “ідеальним світом” та ностальгія за гармонією з природою мала свої коріння
15.08.2018

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис