Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

доктор історичних наук, професор Українського католицького університету та директор Інституту історичних досліджень Львівського Національного університету ім. І. Франка, редактор-засновник «України Модерної». Автор статей і книжок із проблем модерної історії України та Центрально-Східної Європи, зокрема синтези «Нарис історії України: Формування модерної української нації XIX–XX ст.» (Київ: Генеза, 1996; 2006), монографій «Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко та його спільнота» (Київ: Критика, 2006), збірок «Життя, смерть та інші неприємності» (Київ: Грані-Т, 2008; 2010) і «Страсті за націоналізмом: стара історія на новий лад» (Київ: Критика, 2011) та інших, упорядник двотомника вибраних праць Івана Лисяка-Рудницького «Історичні есе» (Київ: Основи, 1994). Живе та працює у Львові.

Хто і коли вперше вжив слово «Голодомор»?

Вважається, що слово «Голодомор» придумали і ввели в обіг у 1988 р. українські поети Іван Драч та Олексій Мусієнко. Чи справді українці свідомо створили цей термін щоб урівняти український голод 1932-1933 рр. з трагедією Голокосту? Аналіз загальнодоступних цифрових баз даних, утім дозволяє простежити вживання поняття «Голодомор» у публікаціях 1960-х і
24.11.2017

Незрозуміла війна: рецензії на книги і конференції про Першу світову

Рефлексуючи над низкою знакових книг та доповідей з історії Першої світової війни, Ярослав Грицак насвітлює запропоновані дослідниками свіжі і продуктивні ідеї в оцінці її причин та наслідків, та вказує на очевидні вади, помилкові тези та свідомі маніпуляції, зумовлені політичними поглядами наукоців. Автор показує еврістичний потенціал ширшого погляду на війну, генезу
22.08.2017

Про невинні дитячі радості

В середині грудня 2016 в інтернеті появився лист, який підписало аж п'ятеро осіб: письменниця Любов Голота, письменник Дмитро Павличко, к. і. н, президент фонду «Літопис УПА» ім. В.Макара Микола Посівнич, д. філолог. н., професор ЛНУ ім.І.Франка Любомир Сеник, д. філолог. н., професор НУ «Львівська політехніка» Ірина Фаріон. Лист написаний як
30.01.2017

Fact Check: Чого я не говорив і не міг сказати

2 грудня 2016 «Gazeta Wyborcza» надрукувала інтерв’ю, яке взяв у мене Павел Смоленський. Інтерв’ю зачепило багатьох – зокрема, ще й тому, що співпало з візитом Петра Порошенка до Варшави. Але найбільше своїй популярності, на мою думку, завдячує заголовку: «Такої Польщі вже нам не потрібно». Припускаю і боюся, що саме за
04.12.2016

Про розраду історією

Я писав цей текст у понеділок зранку, 7 листопада, не знаючи, хто виграє на американських виборах. Тепер можу лише додати: вчора, 9 листопада, скінчилася велика доба у світовій історії, яка почалася так славетно рівно 27 років тому, 9 листопада 1989 р. з падінням Берлінської стіни. Кінця історії не буде. Про
10.11.2016

Про перейменування вулиць у Києві

Днями я дав інтерв'ю газеті "Rzeczpospolita" (додаток Plus-Minus) про політику історичної пам'яті в Украіні взагалі і про київські перейменування вулиць зокрема. Задля нього я взявся уточнювати певні речі, щодо яких не був певним до кінця. Зокрема, наскільки це перейменування є виразом офіційної політики історичної пам'яті, і чи існує така офіційна
09.07.2016

Ще раз про книжку Таріка Амара

Нова книжка Таріка Сиріла Амара стала предметом жвавого обговорення істориків. Поки розлога англомовна рецензія на цю працю готується до друку, поділюся з читачами своїми загальними враженнями. На початку 1990-х Роман Шпорлюк звернув увагу на "парадокс Львова": поки вся повоєнна Україна русифікувалася, Львів ставав щораз більш українським (мовно і демографічно). Шукаючи
25.06.2016

«26-й процент» у публічному доступі

У 2014 році побачила світ моя нова книга "26-й процент". Багатотисячний наклад видання вже вичерпано, то ж нині ця праця доступна в електронному вигляді на сайті "Україна Модерна". Хоча ця книжка й мала, вона мені дорожча за мої інші, більші книжки. Я писав її з азартом, і цей азарт мав
08.02.2015

Нотатки щодо вибору голови Антикорупційного Бюро

Коли дискусія затягалася надто довго, мені до голови приходила цитата з відомого вірша про перший (1848) німецький парламент, який - через велику кількість професорів у ньому - називали «професорським»: «dreimal 100 Professoren – Vaterland, du bist verloren!» - «три рази по сто (вибраних) професорів – о, Батьківщино, Ти пропала!» Однак
13.01.2015

«Нариси історії України» (1996) – повна версія

У переддень Нового Року хочу подарувати читачам нашого журналу повну версію моєї книжки «Нариси історії України». В інтернеті гуляє інша, «скастрована» копія, яка подається як ніби-то оригінальна версія. Вона такою не є. ТУТ ОФІЦІЙНО ЗАЯВЛЯЮ, ЩО ОРИГІНАЛЬНОЮ ВЕРСІЄЮ Є ТА, ЯКА ВИСТАВЛЕНА НА САЙТІ «УКРАЇНИ МОДЕРНОЇ». Прошу завантажувати
31.12.2014

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис