16-17 березня 2014 р. у Франкфурті-на-Майні на базі Франкфуртського університету імені Йоганна Гете відбулася Міжнародна конференція з бізнес-історії* World Business History Conference (сайт конференції – worldbhc.org).
Ідея проведення конференції була озвучена 2012 р. в Парижі під час чергового конгресу Європейської асоціації історії бізнесу, і потім була підтримана Асоціацією бізнес-істориків Японії та іншими регіональними асоціаціями з бізнес-історії. Основні організаційні завдання взяли на себе Німецьке співтовариство істориків бізнесу (German Society for Business History) і Франкфуртська школа бізнесу.
До оргкомітету конференції увійшли відомі фахівці в галузі бізнес-історії, такі як Такеші Абе (екс-президент Асоціації бізнес-істориків Японії), Ендрю Годлі (директор Центру вивчення підприємництва бізнес-школи Хенлі, Британія), Карлос Давіла (фахівець з бізнес-історії Латинської Америки), Андреа Шнайдер (член Німецького співтовариства істориків бізнесу), Харм Шретер (екс-президент Європейської асоціації історії бізнесу), Гретель Верхоф (президент Міжнародної асоціації економічної історії).
На конференції було представлено 156 доповідей істориків бізнесу з Європи, Латинської Америки, Африки, Азії та Австралії, об’єднаних у 32 секції (4 засідання по 8 паралельних секцій). Таким чином, програма конференції була досить насиченою.
Тематика доповідей, представлених на конференції, торкалася широкого кола питань економічної історії та історії бізнесу, розглянутих у найрізноманітніших ракурсах і хронологічних рамках, на макро- і мікрорівнях. Основна увага була зосереджена навколо таких тем, як історія бізнесу на різних стадіях глобалізації; типи капіталізму й особливості бізнесу; історія бізнесу та економічний розвиток у регіональному та часовому вимірі; різноманіття форм бізнес-організацій; підприємці і підприємницькі династії; історія підприємств фінансового, сільськогосподарського, транспортного, туристичного, освітнього секторів тощо.
Доповіді були згруповані в секції за проблемно-територіальним принципом. Були виділені секції, присвячені традиційним питанням бізнес-історії: історія бізнес-груп; імперіалізм і бізнес; розвиток сімейного бізнесу; історія бізнес-груп у країнах, що розвиваються, та у промислово розвинених країнах; історія фінансів і бізнес-історія; історія товарних знаків і брендингу і т. п. Разом із тим, на конференції були організовані секції з незвичайною для подібних конференцій спрямованістю – такі, наприклад, як «бізнес та ідеологія»; «християнство і підприємництво в глобальній економіці».
В окремі секції були виділені доповіді, присвячені історії банківської справи в Латинській Америці, історії залізниць країн Піренейського півострова, історії трансферу західноєвропейських технологій і ноу-хау в промисловість і банківську справу Східної Азії та Індії. Взагалі сильне представництво фахівців з історії бізнесу в Латинській Америці та Східній Азії стало характерною рисою конференції у Франкфурті-на-Майні.
Секція, присвячена обговоренню теоретичних питань бізнес-історії під назвою «Метод або божевілля: чи справді історія бізнесу має власну методологію дослідження?» викликала, мабуть, найбільшу зацікавленість учасників конференції. Це говорить про те, що теоретичні питання бізнес-історії та завдання визначення місця цього напряму в системі координат суспільних і економічних наук, як і раніше, залишаються актуальними. Дискусію задали виступи Джоанн Йейтс (Массачусетський технологічний інститут) «Історичні та якісні методи дослідження організацій»; колективна доповідь Маттіаса Кіппінга (Торонто), Дена Ведхвані (Копенгаген) і Стефані Деккера (Бірмінгем) «Інструментарій Кліо: нове зачарування історичними методами в історії бізнесу» та презентація Девіда Сицилія (Мерілендський університет) «Капіталізм і каузальність: історичний аналіз і його конкуренти». У ході дискусії були порушені важливі теоретичні питання: «яке співвідношення описової та теоретичної компонент у бізнес-історії?», «Бізнес-історія – це історична субдисципліна, чи частина економічної історії, або це самостійний полідисциплінарний напрям? Якщо так, то в чому специфіка її дослідного поля, методів, підходів?».
Цікавий погляд на проблему методу запропонував у своєму виступі на секції Маттіас Кіппінг. На його думку, якщо бізнес-історики хочуть бути «почутими» у спільнотах дослідників менеджменту та економістів, їм недостатньо просто сказати «у мене є цікаві дані, зараз я вам про них розкажу». Якщо дослідження не пропонує нову теорію або критикує існуючу, то нікому, крім істориків, воно не буде цікавим. Така радикальна позиція викликала чимало критики, але, у цілому, учасники дискусії погодилися з тим, що завдання підвищення теоретичного рівня і міждисциплінарності залишається для бізнес-істориків актуальним.
Хронологічно абсолютна більшість доповідей була сфокусована на ХХ столітті, лише кілька повідомлень стосувалися більш ранніх періодів історії бізнесу. Такий дисбаланс у бік новітньої історії є звичайним для конференцій з бізнес-історії і пояснюється, по-перше, специфікою джерельної бази, а по-друге, – інституційними особливостями напряму. Справа в тому, що значна частина дослідників, які спеціалізуються в області бізнес-історії, працюють у бізнес-школах або на факультетах економіки, де ставлення до історії можна охарактеризувати як вкрай утилітарне: історичний досвід цікавий настільки, наскільки його можна використовувати для визначення ефективних управлінських або підприємницьких стратегій.
Офіційна частина конференції завершилася в головному офісі Дойче банку. З доповіддю про організацію архіву діловодної документації банку та проведення наукових досліджень на основі цього архіву виступив Голова ради правління Дойче Банку Клеменс Берсіг. У заключній доповіді Президент Міжнародної асоціації економічної історії Гретель Верхоф від імені професійного співтовариства економічних істориків та істориків бізнесу подякувала пану Берсігу за увагу до проблеми організації бізнес-архівів та надання доступу до цих матеріалів дослідникам, а також зазначила подальші організаційні плани істориків бізнесу.
Підбиваючи підсумок конференції, організатори висловили сподівання, що цей захід стане важливим кроком на шляху до створення глобального співробітництва, яке ми вже спостерігаємо в багатьох наукових галузях і напрямах. Стійке зростання інтересу до бізнес-історії та її інтернаціоналізація сприятиме кращому розумінню розвитку світової економіки та бізнесу.
_____________
* Бізнес-історія – це напрям досліджень, що фокусується на вивченні еволюції систем бізнесу, історії менеджменту, історії підприємництва та підприємницького середовища; історії окремих підприємців, підприємницьких династій, фірм, а також взаємодії бізнесу із політичним, соціальним та культурним середовищем.
