Конференція «Радянське “я” і радянське “ми”» як важливий майданчик міждисциплінарної дискусії про «радянське»

24-26 червня 2021 року відбулася міжнародна наукова конференція «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією та реальністю». В якому форматі вона проходила, яких дослідників об’єднала та про що спілкувались/дискутували учасники? Про все це читайте в короткому огляді цієї важливої академічної події.
12.07.2021
2 хв читання

24-26 червня 2021 року відбулася міжнародна наукова конференція «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією та реальністю», що була організована кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» за підтримки Канадського інституту Українських студій та історичного веб-порталу Historians.in.ua. Захід проходив в онлайн форматі на платформі Zoom за технічної підтримки Центру електронної освіти НаУКМА.

Триденна академічна подія згуртувала дослідників «радянського» з різних країн: України, Швеції, Канади, США, Молдови, Білорусі, Литви, Польщі та Росії. Програма заходу складалася з пленарної та дванадцяти тематичних секцій, які попарно відбувались паралельно, а також підсумкової дискусії, що стосувалась підходів до вивчення та (пере)осмислення радянського минулого.

У назві конференції, до якої влучно апелювали деякі учасники, закладені ті ключові аспекти (співвідношення індивідуального і колективного,  задекларованого та того, що виходило на практиці тощо), розкриття яких покликане допомогти краще зрозуміти сутність(ності) радянського суспільства. Здебільшого навколо цих проблемних метатем було вибудувано широке тематичне охоплення секцій, що стосувалося досліджень радянського суспільства та культури, жіночої історії, міського простору, радянської політичної релігії, церкви в радянській державі, механізмів та інструментарію виховання «нової людини», візуалізації радянського тощо. Це дало можливість учасникам та гостям конференції побачити ширшу перспективу та подискутувати в колі колег-фахівців щодо найновіших історіографічних тенденцій в радянських студіях, артикулювати важливі дослідницькі питання та окреслити нові підходи до вивчення «радянського».

Формат проведення тематичних секцій конференції передбачав завчасне ознайомлення дискутанта(ки) із тезами доповідей учасників(ць) конкретної секції, що є доброю міжнародною практикою, оскільки дає можливість ґрунтовнішого обговорення доповідей та надання порад. Ця практика також спонукає подальшу предметну дискусію та рефлексію задля вдосконалення напрацювань кожного з доповідачів. Важливою перевагою онлайн формату стало те, що учасники та гості конференції могли ставити свої питання,  коментували виступи та надавати поради чи рекомендації у чаті кожної з секцій протягом всього часу, відведеного на конкретну панель.

Конференція «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією та реальністю» стала важливим майданчиком фахової міждисциплінарної дискусії, оскільки учасниками заходу були не лише історики, але й мистецтвознавці, літературознавці, філософи та філологи. Такий фокус дав можливість поглянути на радянознавчі студії через призму гуманітарної дискусії в широкому сенсі. Учасники мали нагоду дізнатися про ініціативи і напрацювання колег з суміжних галузей, поділитися власним досвідом та обговорити спірні тези.

Незабаром всі бажаючі матимуть нагоду ознайомитись із відеозаписами кожної з секцій та фінальної дискусії, що відбулися в рамках конференції «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією та реальністю». Матеріали будуть оприлюднені на YouTube-каналі кафедри історії НаУКМА. Також планується видання збірника матеріалів конференції зі статтями учасників секцій та публікацією текстів дослідників, котрі долучились до  фінальної дискусії – Іллі Ґєрасімова, Гелінади Грінченко, Оксани Кісь, Сергія Єкельчика та Сергія Плохія.

Варто відзначити, що через складну епідеміологічну ситуацію у світі конференція кілька разів переносилася. Проте ми поділяємо сподівання професора Якуба Садовського, які він висловив під час своєї доповіді, стосовно того, що так само, як на початку карантину перенесення нашого заходу стало першим сигналом того, що світ занурюється у зміни, так, зрештою, і проведення нашої конференції після низки перенесень, ознаменувало початок позитивних змін та подолання труднощів, пов’язаних з пандемією.

Сподіваємося, що конференція досягла своїх тактичних та стратегічних цілей, серед яких: проведення фахових міждисциплінарних дискусій, обмін ідеями та напрацюваннями, формування середовища дослідників, котрі вивчають «радянське», і, звісно, заклала основу для подальшої співпраці.

З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.

У публікації використано ілюстрації, надані Авторкою.


Тетяна Бородіна – аспірантка Докторської школи Національного університету «Києво-Могилянська академія», наукова співробітниця Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (Київ). Членкиня оргкомітету конференції «Радянське “я” і радянське “ми”». Наукові інтереси: історія Голокосту, історія Третього Райху, студії з вивчення геноцидів, українсько-єврейські взаємини в XX ст. Співупорядниця (разом з Наталею Риндюк) навчального посібника для учнів ліцеїв «Сторінки єврейської історії України», наукова редакторка українських перекладів досліджень з історії Голокосту.


Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис

Рекомендуємо

Чи має шанс авторитаризм в Україні?: перспектива історика і політичного аналітика

Ми публікуємо транскрипт виступу американського дослідника Олександра Мотиля, професора Ратґерського університету, автора книжок з історії