У заключній частині праці В.Гриневича представлено різні підходи до визначення поняття «колаборації» в європейській культурі пам’яті та формування міфу про масовий рух опору навіть у тих країнах Європи, уряди яких активно співпрацювали за нацистською Німеччиною. Автор розкриває причини замовчування питання колаборації в СРСР та наголошує на складності однозначних оцінок зв’язків
Статті
Останнє опубліковане на сайті
5 грудня 2019 р. у Департаменті Соціальних наук Університету ім. Фрідріха ІІ в Неаполі відбулася перша італо-українська наукова конференція «Історія та шляхи розвитку української антропології: Італія та Україна в академічному діалозі». Окрім низки італійських дослідників, з української сторони участь у науковому заході взяли д.і.н. Сергій Сегеда (Інститут народознавства НАН України,
“Україна Модерна” пропонує особливий передсвятковий подарунок - розмову з др. Богданом Медвідським, знаковим українським канадським науковцем, фольклористом, мовознавцем, дослідником усної творчости українських емігрантів в Канаді. У відвертій розмові гість розповідає про самотнє дитинство в чужому світі, про формування своєї української ідентичности, про перші кроки в науці. Богдан Медвідський ділиться своїми
Як задля просування ідеї так званого "примирення" в умовах російсько-української війни інструменталізують в довільній формі цінності, досвід минулих війн, їхній образ в медіа та сценарії завершення військових конфліктів після 1945 року? Ці аспекти зачіпає історик Михайло Мартиненко у своїй відповіді на текст журналістки Громадського Телебачення Наталі Гуменюк «День, коли не
3-4 жовтня 2019 у Києві «Центр прикладної антропології» провів воркшоп з урбаністичної антропології для молодих учених під назвою «Зрозуміти місто: антропологія постсоціалістичних трансформацій». Його метою було на прикладі конкретних кейсів продемонструвати перспективи використання культурної антропології для досліджень, що передують прийняттю рішень і відображають уявлення містян/ок про справедливість у постсоціалістичних містах.
Семінар "Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, артибуції, інтерпретації"
Дослідники історії СРСР часто послуговуються бінарностями "маска/правда" або ж "віра/невіра" для опису радянської реальності. Проте, якщо змістити фокус з індивідуального виміру в сторону перформативних актів, таких як голосування "за" на партійних зборах, питання віри стає другорядним. Ритуали політичної самокритики були не менш важливими для збереження соціального порядку. Ці владні ритуали
Питання українсько-єврейських стосунків у роки війни і причетності місцевого населення до знищення євреїв слабо актуалізовані в історичній пам’яті українців. Спроби істориків з діаспори розпочати у 1980-х рр. українсько-єврейський діалог наразилися на непорозуміння, і згодом перетворилися «у змагання жертв». Як формували державну політику пам’яті щодо Голокосту президенти незалежної України – від
Нині дитячі майданчики є чи в кожному дворі і парку, тож важко уявити, що якісь 150 років тому навіть у великих містах не передбачалося жодного простору, призначеного саме для дітей. Що спонукало міських урядовців замислитися над питаннями організованого дитячого дозвілля? Коли, хто, де і чому започаткував створення дитячих майданчиків в
Нині вираз “туристичний Львів” є звичним, але ще на початку 1960-х років місто не належало до пріоритетних центрів розвитку іноземного туризму в УРСР, на відміну від Києва, Ялти чи Одеси. Чому так сталося і навіщо комуністична влада раптом пішла на обмежений допуск туристів ззовні? Що в інтерпретації радянської пропаганди означали
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
