Роман Кісь. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів: Літопис, 2002. 304 с. Завантажити
Статті
Останнє опубліковане на сайті
У роки Першої світової війни Правобережна Україна мала стратегічне значення для імперій Габсбургів та Романових. Під час воєнних дій частина мешканців регіону опинилася у прифронтовій зоні, інша – у ближньому тилу. І для тих, і для інших формування образу війни, відмінного від «офіційного» та, відповідно, очікуваного, відбулося під впливом величезної
Розмова з професором Павлом Робертом Маґочієм, знаним істориком і головою катедри українознавчих студій Торонтського Університету, розкриває читачам складну і потужну особистість вченого, чий науковий доробок та залученість у націєтворчі процеси викликає захоплення одних та гостру критику інших, провокуючи палкі дискусії серед україністів. Як особиста історія визначила дослідницькі пріоритети, де межа
Вчителька-східнячка стала одним із символів успішної радянізації Західної України у повоєнні роки. Хто були ці жінки і як вони опинилися у віддалених селах Галичини, Волині і Прикарпаття? Пильна увага до вчительок-чужинок з боку Служби Безпеки ОУН, грунтувалася на неоднозначному ставленні: їх сприймали і як агенток ворожої влади, і як потенційних
19-20 лютого 2019 р. у Гайдельбергському університеті за ініціативи робочої групи проекту “Useless People”: The Extermination of Psychiatric Patients during the Nazi Occupation of Ukraine” відбувся воркшоп «Непотрібні люди»: масове знищення пацієнтів психіатричних лікарень та будинків інвалідів під час нацистської окупації: розслідування, правосуддя, політика пам'яті». Основною метою зустрічі стало обговорення
Після завершення Другої світової війни чимало українців опинилося на території Західної Німеччини – теренах, які перебували під контролем Американської та Британської військових адміністрацій. Вони отримали статус «переміщені особи» та «біженці». Ці українці за короткий час у дуже непростих матеріальних і морально-психологічних обставинах розгорнули діяльність з налагодження свого побуту у спеціально
Відкрита лекція "Жінки, міграція та торгівля людьми"
У лютому «Україна модерна» запросила до розмови Тетяну Гошко – історикиню, чиї наукові зацікавлення торкаються тем маґдебурзького права, антропології права та історичної урбаністики. Дослідниця ділиться історіями про власну академічну кар’єру, розповідає про львівські середовища Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України та Інституту української археографії і джерелознавства НАН України. Розмірковує про
12 лютого 2019 року у Києві відбувся міжнародний науковий семінар «Радянське “я” і радянське “ми”: історіографія, джерела, дослідницькі підходи». Захід відбувся на базі Кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянської академії». До участі у події долучилися молоді і досвідчені дослідники і дослідниці радянського суспільства з України та США. На семінарі 14 представників
У 1959 році, кілька років по смерті свого чоловіка публіциста Яна Бобжинського, Марія Пайґерт-Бобжинська, шляхтянка старовинного подільського роду, пише власні спогади про все те, що відбулося з нею та її сім’єю протягом найбільш неоднозначного в світовій історії періоду, який охопив дві світові війни, етнічні конфлікти та переселення, початки й занепади
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
