Тека з паперами - Архів- сторінка 14

Статті, дослідження, фрагменти праць

Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади

Християнські релігійні традиції і практики українців на теренах Російської імперії формувалися століттями і становили осердя світоглядних уявлень про добро і зло, моральні цінності. Та у 1920-30-х рр. тут запанувала держава, яка оголосила війну Церкві. У цій статті проаналізовано сутність більшовицької політики атеїзму, представлено методи і засоби викорінення релігійних вірувань і
07.11.2017

«Дитячий ГУЛАГ» в контексті політики державного терору (1937–1939 рр.)

Ще з кінця 1920-х рр. у СРСР існувала практика ув’язнення підлітків за політичними мотивами: у структурі НКВС діяв відділ трудових колоній для неповнолітніх, подібних до таборів Гулагу. Існуюча мережа установ не здатна була забезпечити нормальних умов життя і виховання державних “сиріт”: діти потерпали від недоїдання, браку одягу, непридатного житла, насильства
18.07.2015

Єврейська Галичина в документальному кіно останніх років

Як фіксують єврейську Галичину – минулу і сучасну - творці документальних фільмів? Стаття є оглядом спільних тенденцій, що з'являються в документальному кіно останнього часу і спробою зрозуміти функцію документальних фільмів. Одна з основних проблем кіно полягає в тому, що хоча індивідуальний досвід дозволяє показати справді складні та неоднозначні ситуації, історії
06.07.2015

Котигорошки: діти війни у прозі Григора Тютюнника

Автобіографічний простір – це, у найширшому розумінні, місця особистої пам’яті. Спадщину Тютюнника можна розуміти через ідею анонімної автобіографії, як повторення життя у тексті. Більшість його персонажів, як і він сам, підпадають під категорію дітей, що не мали дитинства. Це діти, які не плачуть і не нарікають. Вони переживають голод, бачать
06.06.2015

Вiд Старого Угринiва до Мюнхена: iсторiя та спадок. Перша наукова бiографiя Степана Бандери

Попри всі запальні політичні, історичні та псевдоісторичні дискусії про Степана Бандеру, за практично чверть століття після падіння комунізму в Україні не було написано жодної наукової біографії цього діяча. Як кажуть, «святе місце пусте не буває», то ж за наукове вивчення біографії Бандери беруться закордонні науковці. Прикладом такої роботи є монографія
11.05.2015

«Між мертвою індустрією та молодою демократією». Постколоніальний діалог із минулим у прозі Сергія Жадана

В країнах колишнього соціалістичного блоку травма, пов’язана з його розпадом, стала центральною суспільно-культурною проблемою. Письменником, який стало зводить порахунки з такою травмою, є Сергій Жадан - представник першого покоління трансформації. Його творчість можна охарактеризувати як десовєтизаційну спробу „ре–конструкції” духовної біографії своєї генерації. Автор трактує покоління як місце пам’яті, що творить
04.05.2015

Заборонене кохання: фактичні дружини учасників підпілля ОУН та УПА у 1940-1950-х рр.

Особисте життя і стосунки жінок-учасниць українського підпілля 1940-50-х рр. зазвичай залишаються поза увагою дослідників: практично не вивчені питання жіночої тілесності, репродуктивної поведінки, особистої гігієни, сексуальності і романтичних зв’язків. Стаття є першою в Україні спробою проаналізувати механізми регулювання і нормування сексуальної поведінки підпільників та підпільниць в ОУН та УПА 1940-50-х рр.,
18.04.2015

Як спів може надати сенсу воєнному досвіду. Остарбайтерки в Бельгії повоєнного періоду

Колишні остарбайтерки з України, Росії та Білорусії, які залишилися в Бельгії після Другої світової війни, згуртовувались в організації колишніх радянських громадян. Основною формою своєї діяльності вони обрали хоровий спів. Завдяки колективному виконанню пісень воєнного часу ці жінки змогли в повоєнному житті підтримувати спільні спогади про пережите, надати йому сенсу, примиритися
09.04.2015

Постколоніальний роман генераційної травми та постколоніальне читання на Сході Європи

Постколоніальні студії є полем ідеологічної боротьби, де, проявляються свідомі та несвідомі колоніальні й імперські комплекси та пересуди, даються взнаки суб’єктивні преференції дослідника. Поєднання посттоталітарних досліджень з дослідженнями постколоніальними відкриває нові можливості для аналізу способів письма та способів читання, що розгортаються сьогодні на східноєвропейських кордонах Західного світу. Саме тут орієнталізм зустрічається
27.03.2015

«Буває, в неволі іноді згадаю…» : робота пам’яті в Шевченка

“Тарас Шевченко знаний з того, яку владу минулого визнавав над теперішнім... Важлива не тільки провідна нитка пам’яті, а ввесь контакт зі «звичайним читачем» і його «здоровим глуздом» на предмет того, що може бути близьким до історичної правди та що заслуговує на вічну пам'ять, яку належить переказати у поетичній формі наступним
08.03.2015

Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті

У липні 1944 р. радянські війська ввійшли до Львова, поклавши початок відновленню тут радянської влади та розбудові радянського трибу життя. Зі східних реґіонів до міста переїжджали радянські урядовці, працівники партійного апарату та служби безпеки, військовослужбовці, інженери, медики, науковці, скеровані на роботу фахівці та інші охочі жити й працювати у Львові.
28.02.2015
1 12 13 14 15 16 20

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис