Післявоєнний період 1945-1953 рр.- сторінка 2

Надія Миронець: «Хотілось мені до правди докопатися»

Цикл «Життєписи історії» пропонує розмову з Надією Миронець, знаною дослідницею-джерелознавцем, однією з провідних українських археографів. Учена щиро розповідає про своє непросте воєнне дитинство, розкриває таємницю, чому «випадково» стала істориком, відтак описує досвід навчання у Київському університеті. Історикиня ділиться відвертими спогадами про труднощі поєднання родинного життя, материнства та професійної кар’єри жінки-науковця
07.05.2020

Національні солідарності, діаспора, стиляги, «тарзанізація», хабарництво: неочікувані наслідки Другої світової

Окрім величезних людських і матеріальних втрат, Друга світова війна мала ще й інші цілком неочікувані і, як показав час, не менш руйнівні наслідки для СРСР. Етнізація образу ворога та репресії проти сотень тисяч громадян за національною ознакою сприяли зміцненню антирадянських настроїв і рухів на основі національних солідарностей навіть у таборах
02.05.2020

Вадим Кудь: «За свої 93 я добре набачився, як життя вносить корективи в історію»

«Україна модерна» продовжує знайомити з життєписами найцікавіших дослідників історії. Цього разу героєм рубрики став Вадим Кудь. На Волині його звуть «легендою історичного факультету» СНУ ім. Лесі Українки. До Луцька від прибув у 1947 році разом із військовою частиною, де служив танкістом. Він виріс і «зустрів» Другу світову в рідній йому
09.03.2020

Сталінські спектаклі віри, або як дисциплінували українських письменників у повоєнні роки

Дослідники історії СРСР часто послуговуються бінарностями "маска/правда" або ж "віра/невіра" для опису радянської реальності. Проте, якщо змістити фокус з індивідуального виміру в сторону перформативних актів, таких як голосування "за" на партійних зборах, питання віри стає другорядним. Ритуали політичної самокритики були не менш важливими для збереження соціального порядку. Ці владні ритуали
27.11.2019

«Пролетарський за змістом, національний за формою»: український радянський плакат 1945–1989 років

Український радянський плакат є відомим і водночас незнаним. Його часто використовують для ілюстрування публікацій про радянський період, та рідко коли вказують авторство твору. Хто ж були художники українського плакату? Яким був шлях від ескіза до публікації та скільки за це платили? Як працювала цензура та звідки бралася корупція? Чому Москва
20.10.2019

Зенон Когут: «В Пенсильванії я став істориком, а в Гарварді я став істориком України»

Осінь з “Україною Модерною” продовжується розмовою з доктором Зенон Когутом, знаним українсько-канадським істориком, фахівцем з ранньомодерної доби. Учений розповідає про повоєнну втечу своєї родини від совєтів на Захід, про досвід дискримінації через українське походження, яке врешті, дало стимул досліджувати Історію України. Також в розмові про українське наукове середовище Гарварду, про
04.10.2019

«Осягнула всі найвищі наукові становища, які можна було здобути на еміграції»: Наталія Полонська-Василенко у повоєнній Німеччині

Наприкінці Другої світової війни, прагнучи уникнути переслідувань з боку радянської влади, українська історикиня Наталія Полонська-Василенко вирушила на Захід. Від 1944 року і до своєї смерті у 1973 році учена жила й працювала у Німеччині. Незважаючи на похилий вік і слабке здоров’я, цей період її життя став винятково продуктивним у науковій
14.08.2019

Наталія Кононенко: «Фольклор – це спосіб осмислення травматичого досвіду, перетворення жахів в мистецтво»

Наприкінці літа «Україна Модерна» запросила до розмови Наталію Кононенко, знану фольклористку та дослідницю української культури канадських прерій, професорку Альбертського Університету. Учена пригадує своє голодне дитинство у таборах для біженців в повоєнній Німеччині та розмірковує про той травматичний досвід як чинник власного зацікавлення епічним фольклором. Дослідниця щиро розповідає про те, як
05.08.2019

«Дайте хліба!»: бунтівні голоси з повоєнного Києва

Вибори до рад народних депутатів, що відбувалися у Києві в повоєнні роки, були безальтернативними – виборці мали лише легітимізувати бюлетенем наперед затверджені кандидатури у депутати різних рівнів. Та чи мали громадяни в таких умовах якийсь шанс висловити власну позицію? Крім патріотичних написів і записок на бланках бюлетенів, у виборчих скриньках
07.05.2019

Ритуали лояльних (і не дуже) киян: роздуми про книгу Сергія Єкельчика

Нова книжка Сергія Єкельчика не така вже й нова – англійською мовою вона з’явилася п’ять років тому, і зразу отримала не лише резонанс, а й престижну відзнаку за найкращу англомовну книжку 2014–2015 рр. Американської Асоціації україністів. З підходами й тезами Сергія Єкельчика українська публіка могла ознайомитися ще тоді, п’ять років
22.04.2019

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис