Післявоєнний період 1945-1953 рр.- сторінка 3

Під перехресним вогнем: життя і смерть радянських вчительок у повоєнній Західній Україні

Вчителька-східнячка стала одним із символів успішної радянізації Західної України у повоєнні роки. Хто були ці жінки і як вони опинилися у віддалених селах Галичини, Волині і Прикарпаття? Пильна увага до вчительок-чужинок з боку Служби Безпеки ОУН, грунтувалася на неоднозначному ставленні: їх сприймали і як агенток ворожої влади, і як потенційних
16.03.2019

Українська родина в епоху ДіПі

Після завершення Другої світової війни чимало українців опинилося на території Західної Німеччини – теренах, які перебували під контролем Американської та Британської військових адміністрацій. Вони отримали статус «переміщені особи» та «біженці». Ці українці за короткий час у дуже непростих матеріальних і морально-психологічних обставинах розгорнули діяльність з налагодження свого побуту у спеціально
01.03.2019

Сміх у лещатах цензури: партійний контроль за змістом журналу «Перець»

У радянському суспільстві навіть такі природні людські прояви як сміх та гумор перебували під суворим наглядом партійних контролюючих органів. Стаття присвячена радянському політичному гумору, яскравим проявом якого був журнал «Перець». Незвичність гумористичного формату «Перця» створювала особливі умови для цього контролю: «несерйозність» журналу могла як відволікати цензорів, так і слугувати «червоною
16.07.2018

Становлення радянської культурної мережі в Закарпатській області у повоєнні роки

Наприкінці червня 1945 р. в результаті підписання договору між Чехословаччиною та СРСР Закарпаття офіційно стало частиною УРСР. З цього часу на Закарпатті розпочинаються радянські перетворення, які зачепили усі без винятку сфери життя. Партійно-державна монополія на розвиток освіти і культури проявилася у створенні розгалуженої мережі закладів, які, утім, окрім притаманних їм
07.06.2018

Східно-Західна вулиця

Як проблеми колективної пам’яті пов’язані з питанням ретроспективної справедливості? Філіп Сендс – теоретик і практик права та правосуддя – давно і глибоко міркує на цю тему. Його книжка «Східно-Західна вулиця» - про спроби подолання і покарання зла засобами права. Поняття «злочини проти людяності», «геноцид» і «права людини» мають своїх авторів
15.12.2017

Пам’ять про ГУЛАГ в Казахстані: меморіальні заходи до 70-роковин операції «Захід» в Караганді

13 жовтня 2017 р. у Караганді (Казахстан) відбувся міжнародний круглий стіл «Депортація народів в епоху тоталітаризму: історичні уроки». Захід відбувся в рамках Форуму української діаспори Східної Європи та Азії, що 12-15 жовтня 2017 року проводив у Казахстані Пасторально-міграційний відділ УГКЦ спільно з Посольством України в Республіці Казахстан та Світовим конгресом
04.11.2017

Лемки, бойки, гуцули, русини: багатомовна розмова про минуле і сьогодення у Словаччині

27-28 вересня у конгрес-центрі Словацької академії наук «Академія» в Старій Лесній (Stará Lesná) відбувся І Міжнародний Карпатський симпозіум «Лемки, бойки, гуцули, русини - історія, сучасність, матеріальна та духовна культура» присвячений 70-ій річниці переселення русинів-українців зі Словаччини до УРСР та акції «Вісла» у Польщі в 1947 році. Організаторами симпозіуму виступили: філософський
14.10.2017

Норми, картки, грядки, спеціалізована торгівля: продовольче забезпечення киян після звільнення столиці УРСР від нацистів

6 листопада 1943 р. завершився період нацистської окупації Києва. Місто розпочало повільне повернення до мирного існування, яке позначилося майже щоденною боротьбою більшості киян за виживання. В цей час задоволення базових людських потреб у їжі, прихистку, найнеобхідніших речах набуває особливої гостроти. Проте найважливішим клопотом для більшості населення міста стає щоденний пошук
07.10.2017

Лондонська дискусія про неоднозначний жіночий досвід національного підпілля

18 червня 2017 р. у Лондоні в приміщенні Українського культурного центру відбулася дискусія на тему: “Жінки в українському націоналістичному підпіллі (1930–1950-і рр.)” за участі Олесі Хромейчук (Університет Східної Англії, Великобританія), Марти Гавришко (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів) та Олени Петренко (Рурський Університет, м. Бохум, Німеччина). Організаторкою
28.07.2017

Віра та релігійні практики у досвіді українок-невільниць ГУЛАГу (1940-50-і)

У добу сталінізму десятки тисяч українок опинилися у таборах та в’язницях за звинуваченнями у політичних злочинах. Та що насправді нам відомо про те, як жили ці жінки у неволі – роками, часом - десятиліттями? Що допомагало їм виживати у нелюдських умовах ГУЛАГу? У цій статті розглядаємо релігійне життя українських жінок-політв’язнів
25.02.2017

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис