студії пам’яті- сторінка 3

Пам’ять про Голокост у символічному просторі Дніпра

Стаття демонструє ключові трансформації, які відбулися на місцях Голокосту в м. Дніпро (колишній Дніпропетровськ) від кінця нацистської окупації до сьогодення. Увагу зосереджено на механізмах та особливостях включення вшанування пам’яті жертв Голокосту у простір міста. Авторка аналізує основних ініціаторів і прихильників вшанування Голокосту, щоб оцінити, наскільки ефективно представлена історія вбивства євреїв
20.04.2021

Наталія Федущак: «Наші історії неповні одна без одної», – так говорить девіз UJE»

Серію інтерв’ю у рубриці «Подолання минулого» продовжує розмова з директоркою із комунікацій канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE). Як виникла ця організація? Якою є її місія та візія? Які проєкти вже реалізовано організацією та які плани на майбутнє? Які наукові дослідження і громадські ініціативи мають шанс на підтримку «Українсько-Єврейської Зустрічі»?
05.04.2021

«Самотнє дерево» в Бабиному Яру як важливий свідок нацистських злочинів 1941–1943 рр.

Де саме в Бабиному Яру СС та поліція розстріляли понад 33 000 євреїв? Як саме вони організували масове вбивство людей 29–30 вересня 1941 року? Задовільно відповісти на ці запитання влітку 2017-го, коли Мартін Дін почав працювати з Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», не міг ніхто. Було зрозуміло, що євреїв розстріляли
15.03.2021

Ґвідо Гаусманн: «Я думаю, що німецькі вчені досі не «відкрили» теми Голодомору»

Інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з німецьким істориком Ґвідо Гаусманном. Це розмова про те, як німецький історик може «прийти» до вивчення історії України, які ризики це породжує для успіху його академічної кар’єри, які ще німецькі дослідники займаються українськими студіями. У головному фокусі інтерв’ю – розмова
09.03.2021

Життя на межі: огляд конференції «Ідентичності в умовах пограниччя»

В закарпатському Вавилоні – Ужгороді, історія якого є прикладом міста з багатьма минулими та сучасними кордонами, 27-28 січня відбулася наукова конференція, присвячена вивченню проблем формування колективних ідентичностей в місцях, що позначені нашаруванням різних кордонів та меж: географічних, політичних, релігійних, економічних тощо. Фокус уваги дослідників був прикутий насамперед до віддалених у
06.03.2021

«Дивлячись на чужі страждання». Фотосвідчення Голокосту в Бабиному Яру

У книзі «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» Аґнєшка Матусяк аналізує фотографії, зроблені німецьким воєнним кореспондентом Йоганнесом Гьоле, що зафіксували жахи розстрілів у Бабиному Яру. Пропонований аналіз виступає доповненням деколоніального посттравматичного наративу українського суспільства та культури ХХІ століття про Голокост, а також
01.03.2021

Історія як оповідь без завершення

Найновіша книжка ізраїльсько-американського історика Омера Бартова присвячена Голокосту у місті Бучачі. Історик аналізує численні его-документи, щоб зануритися і зрозуміти розвиток трагедії і її внутрішню динаміку. Водночас Омер Бартов ставить події Голокосту у триваліший контекст міжетнічних стосунків у Бучачі. Ця рецензія має на меті зрозуміти як побудований наратив дослідження і як
05.01.2021

Хакатон #hack4history: Як «хакнути» історію сучасними цифровими методами

Цифрові історичні проекти стали нормою сучасного гуманітарного життя. Одним із майданчиків для обговорення та реалізації таких проектів став Другий міжнародний історичний хакатон. Для участі у ньому було відібрано 15 команд із п’яти країн, що презентували свої проекти. Програма заходу передбачала отримання учасниками теоретичних знань, а також фахові консультації менторів для
26.12.2020

Церковна незалежність як історична справедливість: історичні наративи навколо боротьби за Томос

Два роки тому боротьба за автокефалію та утворення Православної церкви України спровокували безпрецедентний суспільний інтерес до релігійної тематики та посприяли політичній інструменталізації церковної історії. Цей есей є спробою деконструювати ті історичні наративи, які використовували політики, державні інституції, церква та публічні діячі для легітимації ідеї церковної незалежності у 2018-2019 роках. Аналізуючи
08.12.2020

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Рецензія на книгу Адама Джонса «Геноцид. Вступ до глобальної історії»

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Може здатися, що це фраза з художнього фільму, що її вирішив додати режисер/ка чи сценарист/ка для привернення уваги глядача. Але ні, це – реальність. Це слова чоловіка, який чинив масові вбивства в Індонезії у 1965–1966 роках. Вони є ще одним підтвердженням «банальності зла» Ханни
27.11.2020

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис