Західна Україна у 1920-1930 рр. (Українські землі у складі Польщі – Румунії – Чехословаччини)- сторінка 2

Історія як оповідь без завершення

Найновіша книжка ізраїльсько-американського історика Омера Бартова присвячена Голокосту у місті Бучачі. Історик аналізує численні его-документи, щоб зануритися і зрозуміти розвиток трагедії і її внутрішню динаміку. Водночас Омер Бартов ставить події Голокосту у триваліший контекст міжетнічних стосунків у Бучачі. Ця рецензія має на меті зрозуміти як побудований наратив дослідження і як
читати...
05.01.2021

«Найбільша проблема Європи»: міжнародна гра навколо Карпатської України на зламі 1938-1939 років

Поява українського питання на порядку денному європейської дипломатії у 1938-1939 роках була пов’язана із формуванням автономії Підкарпатської Русі/Карпатської України на сході Другої Чехо-Словацької республіки та жвавим обговоренням у міжнародних колах можливих планів агресії Німеччини у Східній Європі із використанням української карти. Які українські проєкти розробляли у празькому МЗС? Який стосунок
читати...
05.09.2020

Різні культури, спільні проблеми: мовно-освітня ситуація українців, євреїв та німців у міжвоєнній Галичині

Галичина міжвоєнного періоду була простором культур, що співіснували впродовж багатьох століть. Носії кожної з них – української, польської, єврейської-їдишомовної, німецької тощо, – сприймали її як «малу Батьківщину», чи частину свого транснаціонального життєвого простору. Яким чином міжнародний політичний контекст у повоєнній Європі вплинув на становище національних груп Галичини? Як влада Польщі
читати...
03.07.2020

Тюрма і місто: огляд воркшопу у Львові

3-4 жовтня у Львові відбувався міжнародний воркшоп під назвою «Тюрма і місто. Простори ув’язнення, практики виключення та публічна комунікація». За ідеєю організоторів - Німецького історичного інституту у Варшаві та Центру міської історії у Львові - подія мала на меті розглянути в’язниці як публічні простори, що попри свою закритість, складають частину
читати...
11.10.2019

«Заледве утримую себе і родину»: єврейський «сектор» економічного організму Рівного

Рівне першої половини ХХ ст. було звичайним провінційним містом. Найбільше за чисельністю у Волинському воєводстві, воно утім вирізнялося активним ремісничим і торговим життям. Переважав дрібний (переважно родинний) бізнес, який давав засоби до існування, та рідко дозволяв розбагатіти. Підприємницьке обличчя міста формувала головно єврейська громада, частка якої серед мешканців була найвищою.
читати...
18.05.2019

Франк Сисин: «Коли щось пишеш тепер, ти ніколи не знаєш, яке це може мати значення пізніше»

Серію весняних життєписів історії продовжує розмова з однією з найбільш знакових постатей світової україністики – професором Франком Сисиним, директором Центру дослідження історії України ім. Петра Яцика Канадського інституту українських студій Університету Альберти. Це розповідь про те, як родинна історія визначила вибір професії та національної ідентичності, як доводилося будувати професійну кар'єру,
читати...
30.04.2019

Студії та дискусії про українсько-польсько-єврейські взаємини у Східній Галичині

27 травня 2018 року у Дрогобицькому державному університеті імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українсько-польсько-єврейські взаємини у Східній Галичині (перша половина XX ст.): історичний досвід, уроки для сучасності». Ініціатором проведення конференції була кафедра історії України, а співорганізаторами цього заходу, крім Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, стали Ужгородський
читати...
15.06.2018

Життя на зламі: Ольга Басараб перед викликами епохи

Ользі Левицькій-Басараб випало народитися і жити в епоху бурхливих змін – економічних, політичних, світоглядних. Початок ХХ ст. кидав жінкам виклик за викликом, спонукаючи шукати нових рішень, переглядати усталені погляди, наважуватися на неконвенційні моделі поведінки і робити нестандартний вибір. Жіноча біографія на зламі історичних подій набуває драматичного сенсу, руйнуючи стереотипні уявлення
читати...
12.06.2018

Орієнталізм галицьких євреїв і криза потрійної ідентичності Йозефа Рота

Мультикультурна ідентичність зазвичай уявляється як абсолютне благо. Різні культури сполучаючись в одній людині, дають їй можливість користати і вибирати найкраще з кожної культурної системи, розширювати горизонти своїх можливостей, знань, інтересів, мов, легше комунікувати з представниками різних народів. Історія життя та творчості Йозефа Рота, відомого письменника, автора «Марша Радецького», «Йова», «Євреїв
читати...
25.04.2018

«Батяр» від А до Я (антек – махабунда – яндрус). «Предки» та льокальні різновиди субкультури (до 1939)

Батяр, батяри — в масових уявленнях — невідмінний атрибут Львова, його «візитівка». Цей образ щиро плекають (і самі в нього вірять) самі львів'яни. Однак, так було не завжди: ще сто чи вісімдесят років тому мешканці галицьких міст і навколишнього простору знали багато різних «батярств», і не лише під цією назвою.
читати...
26.06.2017
1 2 3

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис