«Застій» 1964-1985 рр.- сторінка 2

Їжа та гендер в Радянському Союзі: роздуми про книгу

Зміни в гуманітаристиці, які позначені увагою до «матеріального» та «екологічного поворотів», антропологічного і міждисциплінарних підходів, визначають сучасні напрямки вивчення історії радянського суспільства. Їжа та кулінарні практики, гендерні відносини у побутовому житті, споживання і матеріальна культура, проза та поезія повсякдення в місті та за містом, харчові практики виживання в трудовому таборі
11.05.2020

Надія Миронець: «Хотілось мені до правди докопатися»

Цикл «Життєписи історії» пропонує розмову з Надією Миронець, знаною дослідницею-джерелознавцем, однією з провідних українських археографів. Учена щиро розповідає про своє непросте воєнне дитинство, розкриває таємницю, чому «випадково» стала істориком, відтак описує досвід навчання у Київському університеті. Історикиня ділиться відвертими спогадами про труднощі поєднання родинного життя, материнства та професійної кар’єри жінки-науковця
07.05.2020

Вадим Кудь: «За свої 93 я добре набачився, як життя вносить корективи в історію»

«Україна модерна» продовжує знайомити з життєписами найцікавіших дослідників історії. Цього разу героєм рубрики став Вадим Кудь. На Волині його звуть «легендою історичного факультету» СНУ ім. Лесі Українки. До Луцька від прибув у 1947 році разом із військовою частиною, де служив танкістом. Він виріс і «зустрів» Другу світову в рідній йому
09.03.2020

Обмануті сподівання: Петро Шелест і шістдесятники

Шістдесятники завжди сподівалися, що хтось із радянської політичної верхівки стане на їхній бік. Багато хто вірив, що це буде Петро Шелест. Та чи міг він стати справжнім провідником культурного та національного відродження? Чи був його український патріотизм обмежений вірністю комуністичній партії? Чому шістдесятництво не переросло у політичну партію, здатну безпосередньо
11.02.2020

Леонід Зашкільняк: «Біографія України на сьогодні ще не написана»

«Україна модерна» запросила до розмови Леоніда Зашкільняка, найбільш знакового дослідника польської історії та історіографії. Професор відверто розповідає про складну родинну історію, бурхливе і плідне студентське життя, роботу на історичному факультеті Львівського університету. Описує досвід багатьох наукових подорожей та ділиться спостереженнями про визначні моменти для Львівського університету. Розмова багата на рефлексії
04.02.2020

«Останкінський шприц» і український глядач: радянське телебачення у 1950-1980-х роках

Протягом другої половини XX ст. телебачення в СРСР трансформувалось з елітарного засобу інформування і розважання в елемент повсякденності, телевізор став частиною щоденного життя радянських громадян. На початках республіканське ТБ мало українське обличчя, але пізніше програми Центрального московського ТБ перетягнули популярність і стали потужним чинником русифікації. Яку роль у цих процесах
08.01.2020

Коли Україна правила Росією: регіоналізм і пост-сталінська партійна політика

У старому радянському анекдоті у відповідь на питання про великі епохи російської історії відповідали «допетровська, петровська і дніпропетровська». Саме так сприймали рівень впливу південно-східних українських еліт на Кремль у 1960-1970-х рр. Феномен “дніпропетровської мафії” часто пояснювали мережами особистого покровительство і зв’язків. Та не все так просто, якщо пильніше придивитися до
28.12.2019

Богдан Медвідський: «В часи бездержавності народна культура була цементом, який об’єднував і забезпечував тяглість українському історичному процесові»

“Україна Модерна” пропонує особливий передсвятковий подарунок - розмову з др. Богданом Медвідським, знаковим українським канадським науковцем, фольклористом, мовознавцем, дослідником усної творчости українських емігрантів в Канаді. У відвертій розмові гість розповідає про самотнє дитинство в чужому світі, про формування своєї української ідентичности, про перші кроки в науці. Богдан Медвідський ділиться своїми
15.12.2019

Під пильним оком КДБ: іноземні туристи у Львові в 1960–1970-х роках

Нині вираз “туристичний Львів” є звичним, але ще на початку 1960-х років місто не належало до пріоритетних центрів розвитку іноземного туризму в УРСР, на відміну від Києва, Ялти чи Одеси. Чому так сталося і навіщо комуністична влада раптом пішла на обмежений допуск туристів ззовні? Що в інтерпретації радянської пропаганди означали
05.11.2019

«Пролетарський за змістом, національний за формою»: український радянський плакат 1945–1989 років

Український радянський плакат є відомим і водночас незнаним. Його часто використовують для ілюстрування публікацій про радянський період, та рідко коли вказують авторство твору. Хто ж були художники українського плакату? Яким був шлях від ескіза до публікації та скільки за це платили? Як працювала цензура та звідки бралася корупція? Чому Москва
20.10.2019

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис