Гелінада Грінченко

Гелінада Грінченко

докторка історичних наук, наукова співробітниця Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (Німеччина), професорка кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (до 2023 року – професорка кафедри українознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна), головна редакторка наукового часопису «Україна Модерна», співголова Українсько-німецької історичної комісії, а також співголова Української асоціації усної історії. Сфера наукових інтересів: усна історія, історія і пам’ять про Другу світову війну, дослідження пам’яті, студії Голокосту та геноцидів. Авторка численних праць, зокрема Reclaiming the Personal: Oral History in Post-Socialist Europe (ed. by N. Khanenko-Friesen and G. Grinchenko, University of Toronto Press, Scholarly Publishing Division, 2015), Traitors, Collaborators, and Deserters in Contemporary European Politics of Memory: Formulas of Betrayal (ed. by G. Grinchenko and E. Narvselius, Palgrave Macmillan Memory Studies, 2018) та Архівно-слідчі справи щодо вбивства пацієнтів психіатричних лікарень окупованої Дніпропетровщини: історичне джерело, люди і пам’ять (у співавторстві з А. Венгером, Дніпро: Ліра, 2024). Як запрошена професорка викладала в університетах Бохума та Гіссена (Німеччина). Стипендіатка низки фондів і інституцій, таких як Фонд Александра фон Гумбольдта, Philipp Schwartz Initiative for At-Risk-Scholars (2023–2024), Фонд Конрада Аденауера (2022, 2023), Канадський інститут українських студій (2004, 2006, 2021, 2022), Єнський коледж Імре Кертеса (2019–2020), Центр досліджень Голокосту Інституту сучасної історії в Мюнхені (2018), Інститут Хадасса-Брандейс та Інститут Брандейс-Генезис із вивчення російського єврейства, Брандейський університет, США (2015), Фонд Герди Хенкель (2004–2006, 2012), Центр перспективних досліджень та освіти (2009, 2010), Американська рада наукових товариств (2003, 2008).

Українська усна історія у діалозі зі світом— спостереження воєнної доби (2024)

У цьому дописі у форматі інтерв'ю-розмови своїми думками щодо якісно нового діалогу українських усних істориків з колегами зі всього світу діляться співголови УАУІ – професорки Наталія Ханенко-Фрізен та Гелінада Грінченко.
20.02.2025

“Непотрібні люди”: воркшоп у Гайдельбергзі

19-20 лютого 2019 р. у Гайдельбергському університеті за ініціативи робочої групи проекту “Useless People”: The Extermination of Psychiatric Patients during the Nazi Occupation of Ukraine” відбувся воркшоп «Непотрібні люди»: масове знищення пацієнтів психіатричних лікарень та будинків інвалідів під час нацистської окупації: розслідування, правосуддя, політика пам'яті». Основною метою зустрічі стало обговорення
11.03.2019

«Я не плакала від страху – я вила в цьому пеклі, це було справжнісіньке пекло!»: усні історії про трагедію Бабиного Яру

Трагедія Бабиного Яру залишається одним з найкривавіших злочинів Голокосту. Особисті свідчення про те, що сталося, розказані звичайними киянами - очевидцями масових розстрілів 29-30 вересня і тих, хто дивом врятувалися - розкривають унікальність особистого досвіду й індивідуальні спроби його осмислення, суб’єктивні почуття і оцінки пережитого, роздуми над власною долею і долею
26.09.2017

Гелінада Грінченко: “За всі роки ніколи не стикалася з цензурою, несприйняттям чи зверхнім ставленням до того, що роблю в усній історії”

На завершення літа запрошуємо до розмови з Гелінадою Грінченко - ученою, чиє ім'я стійко асоціюється зі становленням усної історії в Україні, докторкою історичних наук, професоркою кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, головною редакторкою часопису “Україна Модерна”. Окрім своїх нових дослідницьких проектів, наша співрозмовниця розповідає і
31.08.2017

“Непотрібні люди”: знищення пацієнтів Ігренської психіатричної лікарні у 1941–43 роках

В межах нацистської ідеології психічнохворі люди вважалися не вартими життя. Фізичне знищення пацієнтів психіатричних лікарень на окупованих теренах СРСР – один з недосліджених злочинів нацизму. Що відомо про такі страти? Скільки було жертв? Хто і яким чином був причетний до цих злочинів? Як реагував на такі події медперсонал лічниць? Як
25.04.2017

Радянські примусові робітниці в німецьких дослідженнях націонал-соціалізму

Радянські жінки, які становили ледь не половину усіх залучених до примусової праці осіб і були наймолодшими за віком, працювали і в промисловості, і на транспорті та будівництві, і в сільському господарстві, при церквах і магістратах, а також у хатньому господарстві. Що відомо про життя цих жінок у Німеччині? Як вивчала
28.12.2015

Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках

У статті проаналізовано стан усної історії у сучасних Білорусі, Росії та Україні, виділено основні тенденції та перспективи розвитку цього напрямку, схарактеризовано його теоретико-методологічні і тематичні пріоритети, розглянуто динаміку інституціоналізації усної історії .
30.10.2014

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис