Голодомор часто називають травмою, що мала глибокі негативні та руйнівні наслідки для жертв, свідків та наступних поколінь. Але про що власне йдеться? Що відчували ті, хто пережили голод? Страх, провину, ненависть, байдужість? Як сприймали Голодомор свідки, які самі не зазнали сильного голодування? Відповіді на ці запитання дозволять краще зрозуміти, що
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Гайдай Олександра. Кам’яний гість. Ленін у Центральній Україні. Київ: К.І.С., 2018. 280 с.
Чи завжди польські та українські політичні діячі ворогували? Історія польського українофільства розкриває зовсім не ту Україну і не ту Польщу, яку звик уявляти – завдяки стереотипам освіти і пропаганди – посполитий люд. Постаті двох знакових мислителів ХІХ ст. – Францішека Духінського та Іполита Терлецького – виявилися вкрай незручними і для
Conference Program “Exploring the Past: New Social History at The Crossroads of Methodological Trends”
Принцип Вільфредо Парето в загальних рисах можна описати як принцип малої кількості причин, коли 80% результату створюють 20% зусиль. В нашому випадку – людей. Підприємці в Російській імперії в епоху модернізації були творцями тектонічних змін. Але ж скільки їх було? Як порахувати представників модерної соціальної групи за даними статистичних джерел,
Первісно задум проекту полягав у тому, щоб поділитися історіями своїми власними і найближчих подруг, показати жіноче обличчя еміґрації через фотографію. Важливим аспектом була традиційна народна ноша, в яку були одягнені жінки та дівчата на світлинах, вона уособлювала увесь багаж, привезений з дому, який, з одного боку, може бути опорою і
Імперську історію Північної Евразії неможливо уявити без козацтва – слов’янського і тюркського. Козацтво і квазі-козацтво виникало у Великому Евразійському степу на розламах імперій і прикордонні. Відоме нам козацтво поширилося під час міжусобиць в Улусі Джучі та Улусі Чагатая у XIV–XV століттях. До козакування долучалися представники Чингізидів і Тимуридів, які не
Цю розмову з Ярославом Грицаком Іза Хруслінська записала ще у 2009 році. Ярослав Грицак розповідає про роль історичних часів у житті історика, про вплив власної біографії історика на його дослідження, про компартійні контексти та наукове дисидентство, про страх і цікавість, про роль рок-музики для вивчення англійської, про історію кохання до
Волковський Володимир. Ідея суспільності: політична філософія в Україні ХІХ століття. Київ, Академперіодика, 2017. 264 с.
«Україна Модерна» запросила до розмови Олександра Зайцева – одного з провідних дослідників українського інтеґрального націоналізму. Учений ділиться спогадами про власну академічну кар’єру та інтелектуальні пошуки. Розмірковує над місцем української гуманітаристики. Розповідає про вплив марксизму та Карла Поппера на формування власних поглядів. А також ділиться найкращими, на його думку, працями з
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
