Статті

Останнє опубліковане на сайті

Порятунок євреїв у колективній пам’яті галичан (на прикладі Унева та Унівської Лаври)

Четверо єврейських хлопчиків врятувалися від Голокосту в Уневі, їх переховували монахи. У фокусі статті – історії їх порятунку та колективна пам'ять про це. Що і як саме унівчани (не)пам’ятають про події війни? У чому особливість цих травматичних спогадів і розповідей про “своїх” та “інших”? Чому і як українці бачать себе

Реґіна Мюльхойзер: «Я розуміла, що існує величезна різниця між офіційним наративом і жіночим досвідом»

В інтерв’ю «Україні Модерній» знана німецька дослідниця Реґіна Мюльхойзер ділиться унікальним досвідом вивчення складних і чутливих тем гендерного насильства під час воєн. Учена розповідає про свої подорожі до Сеулу і спілкування з жінками, які пережили «станції комфорту» в імператорській армії Японії. У розмові йдеться про виклики, результати і перспективи досліджень

Вторгнення в Академію

Цей допис є спробою кількісної оцінки масштабів інкорпорації здобувачів та здобувачок з-поза меж Академії (вищої школи та наукових установ). Емпіричним підґрунтям підрахунків є 37,569 кандидатських и 5,200 докторських робіт, захищених в період з січня 1999 по жовтень 2016 рр. з восьми гуманітарних, соціальних та природничих спеціальностей: державне управління, економіка, політологія,

Гібридний погляд на гібридні трансформації, що призвели Україну до гібридної пастки

У своїй рецензії на монографію Ю.Мацієвського «У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014)» (Чернівці : Книги – XXI, 2016) М.Польовий розкриває сильні та критикує слабкі сторони дослідження, дискутує з автором щодо взаємовиключності чи взаємодоповнюваності трансформаційного підходу та концепції гібридності в оцінці (без)успішності політичних реформ у пострадянській Україні.

Йоханан Петровський-Штерн: «Я завжди ставив перед собою задачі, які я не можу вирішити»

Цього місяця "Україна Модерна" запросила до розмови Йоханана Петровського-Штерна, одного з кращих у світі фахівців з історії євреїв Східної Європи, а також перекладача та літературознавця, професора Північно-Західного Університету (Чикаго). Учений розповідає про свій шлях до історії через філологію, ділиться спогадами про особливості та роль інтелектуальних середовищ Києва, Москви, Єрусалима та

Орієнталізм галицьких євреїв і криза потрійної ідентичності Йозефа Рота

Мультикультурна ідентичність зазвичай уявляється як абсолютне благо. Різні культури сполучаючись в одній людині, дають їй можливість користати і вибирати найкраще з кожної культурної системи, розширювати горизонти своїх можливостей, знань, інтересів, мов, легше комунікувати з представниками різних народів. Історія життя та творчості Йозефа Рота, відомого письменника, автора «Марша Радецького», «Йова», «Євреїв

Потенціал та обмеження історичних джерел: міжнародна конференція про дослідження воєнних злочинів та насильства під час Другої світової війни

17-19 квітня 2018 у Харкові відбулася Міжнародна наукова конференція «Геноциди, масові вбивства та депортації на українських землях під час Другої світової війни: як працювати з джерелами», організована Центром дослідження міжетнічних відносин Східної Європи і кафедрою історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету ім. В. Каразіна за підтримки Європейської

Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії»: причини Козацької революції

У «Новій імперській історії Північної Евразії» Козацька революція представлена яко відповідь «руського народу» на «полонізацію» Речі Посполитої. Автори історичного курсу окреслюють історичне тло, але не причини Революції. Публікації Наталі Яковенко і Сергія Плохія визначають перебіг того феномену, який я назвав «православною політикою», та «об’єктивні» причини козацько-селянських повстань першої половини XVII

Розмова про “Кам’яного гостя”: фахові рефлексії над книгою Олександри Гайдай

Фахові історики діляться своїми міркуваннями про книжку Олександри Гайдай “Кам’яний гість” (Київ: К.І.С., 2018). Дослідження дає привід для роздумів про ставлення до пам’ятників Леніну в незалежній Україні, про конструювання політики пам’яті і комеморативних практик сьогодні. Рецензенти розмірковують про долю монументів радянської доби, “ленінопад” і складність процесів декомунізації, і ширше –

Ідеальні незнайомці. Роздуми над спогадами графині Зофії Грохольської в контексті локальної історії

Дослідниця розмірковує над особливостями локальної історичної пам’яті та долею культурної спадщини (в тому числі й архітектурних перлин) у Вінниці та околицях на тлі опублікованих спогадів про революційні події 1917-1919 років на Поділлі графині Зофії Грохольської, представниці однієї з найбільш впливових подільських родин.
міжнародний інтелектуальний часопис