Нотатки- сторінка 8

Микола КРИКУН. Мої дитячі літа (Спогади) // Україна модерна. Львів, 2002. – Ч. 7. – С. 165-182. Де і коли я з’явився на світ, хто були мої батьки або інші рідні – мені невідомо. У паспорті значиться, що народився я 9 травня 1932 р. в Житомирі. Все це неправда. 9

Редаґування: Україна Модерна / За ред. Я. Грицака, М. Крикуна – Львів: Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, 1996. – Ч. 1. – 212 с. Україна модерна / За редакцією В. Верстюка, Я. Грицака, Л. Зашкільняка, В. Кравченка, М. Крикуна – Львів: Інститут історичних досліджень Львівського державного

26 листопада 2023 року на 92-му році життя відійшов у Вічність відомий український вчений-історик і педагог, доктор історичних наук, Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Почесний громадянин м. Винниця, Почесний доктор Університету імені М. Кюрі-Склодовської в Любліні (Республіка Польща) Микола Григорович Крикун. Усе життя вченого було сповнене драматичних подій. Народився

Як подолати «радянський» спосіб розуміння історичних процесів? Яка роль діаспорних вчених в дослідженні центрального питання сучасної української історіографії – побудови нації? Що собою являють сучасні історичні дослідження? Яка роль постколоніальних дискусій та декларації європейських цінностей? На ці питання відповідає Сергій Єкельчик у новій книзі, присвяченій еволюції українського історіописання.

Деколонізаційні процеси у освітньо-науковій сфері України та Білорусі обговорювалися на міжнародній конференції, яка нещодавно відбулась у Вільнюсі.

Репортаж присвячено семінару «Геноцид в історії та праві», який було організовано Українсько-німецькою історичною комісією для докторантів у сфері історії та права, та який відбувся у Вроцлаві в жовтні цього року на базі Центру німецьких та європейських досліджень імені Віллі Брандта Вроцлавського університету.

В огляді проаналізовано три найновіші історіографічні дослідження, які знаменують початок нового етапу вивчення постаті митрополита Андрея Шептицького.

The Congress was attended by around 200 scholars from Ukraine, Lithuania, Poland, Germany, Great Britain, Sweden, Norway, Italy, Japan and other countries.

Нещодавно опубліковано тематичне число часопису «Україна Модерна» №34. Його присвячено історії Голокосту в Україні.

Широкомасштабна війна, яку росія розв’язала проти України сприяла перегляду усталених у Європі тенденцій в царині історичної науки. Українські, а не російські науковці, як це часто траплялося раніше, нарешті отримали можливість формувати український історичний наратив за кордоном.