Яким чином процеси, які відбувались в Центральній Азії протягом тисячоліть визначали європейську та світову історію? Яким був глобальний контекст народження Русі?
Цей текст є оглядом міжнародного симпозіуму, який відбувся в Мюнхені незадовго до Мюнхенської конференції з безпеки 2024 року. Авторка описує основні події заходу та відтворює ключові аспекти з багатогранної палітри спостережень, висловлених під час презентацій, панельних дискусій та сесій запитань і відповідей.
Як визначити релігійний світогляд людини в часи кардинальних змін? Чи завжди модерність означає секуляризацію? Як національні проекти дають собі раду з релігійними питаннями?
Що ми знаємо про «волинський експеримент» Генрика Юзевського? Яким чином прометеївські проєкти могли бути пов’язані зі сталінською політикою Голодомору? Чи уявляємо ми собі масштаби, причини та наслідки польсько-радянської шпигунської війни у міжвоєнний час, яка по суті передувала Холодній війні?
Повномасшабне російське вторгнення до України поставило гостро питання: якими мають бути українські студії за кордоном? Чи подолано російський імперський наратив, який століттями викривлював бачення української історії? Які перспективи для досліджень з історії Східної Європи наразі існують? Ці та суміжні питання обговорювали учасники симпозіуму і робітні в Білефельді протягом 12−14 жовтня
26 листопада помер проф. Микола Крикун. Його знали у різних ролях та іпостасях як в Україні, так і за її межами. Одну з його заслуг хочеться підкреслити особливо: саме Миколі Крикуну належить ідея проекту «Україна модерна». На початках 1990-х, відразу після заснування Інституту історичних досліджень у Львівському національному університеті імені