історична антропологія- сторінка 3

«Діти – радість країни соціалізму, що будується»: товари для дітей в радянській Україні

Більшовицька влада дбала про дітей, та робила це у свій специфічний спосіб. Увага до світу дитинства обумовлювалася пріоритетним значенням, яке надавалося вихованню молоді в комуністичному дусі. Одяг та іграшки ставали засобом ідеологічної інтервенції у світ дитинства, наповнювали його політичним змістом. Мілітаризація суспільства впродовж другої половини 1930-х років вплинула на зміни
10.10.2017

Межі та кордони: підсумки дослідницького семінару у Харкові

28-29 вересня у Харкові відбувся дослідницький семінар під назвою «Множинність поділів: межі та кордони Габсбурзької, Османської та Російської імперій у ХІХ – на початку ХХ століття». Ініціатором події став Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Свої наукові напрацювання на теми соціальних і культурних меж, явних і уявних кордонів у стосунку
10.10.2017

Входи і виходи із соціалізму у містах “другого світу”: міжнародна конференція у Львові

25-27 серпня 2017 року у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові відбулася міжнародна конференція "Входи/Виходи соціалізму: візії і досвіди змін у містах "другого світу". Подію організували дослідницька мережа “Урбанність другого світу” (Second World Urbanity), та Центр міської історії Центрально-Східної Європи у партнерстві з Центром урбаністичних студій НаУКМА. Близько тридцяти
05.10.2017

Пам’ять культури на роздоріжжях науки: проблеми теорії

Колективна пам’ять – це спільна матриця минулого у свідомості одного чи кількох поколінь. Так суспільства впорядковують власну історію та формують біографії окремих своїх членів, «поєднують їх з наступниками та попередниками». В останніх декадах ХХ ст. колективна пам'ять стала предметом наукових суперечок і ненаукових маніпуляцій. Одні вчені підхопили цю ідею, розвинувши
14.08.2017

Уявне пограниччя в наукових дискусіях: підсумки семінару-практикуму у Києві

1-3 червня 2017 р. у Науково-дослідному інституті українознавства відбувся перший міжнародний міждисциплінарний семінар-практикум «Уявне пограниччя: інтерпретації культур та стратегії співжиття». Партнерами заходу стали Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні (Київ) та Робоча група з вивчення релігії у регіоні Причорномор’я (Швейцарський Національний Науковий Фонд). Учасниками та лекторами зустрічі були науковці
18.06.2017

Жіночий підступ, чоловіча влада, родинні маєтки: подружні вбивства у середовищі волинської шляхти

Вважається, убивство дружиною чоловіка в ранньомодерний час вивільняло її з-під тотальної влади, давало змогу - хай через злочин - з’явитися у публічному просторі у ролі суб’єкта. Розглянемо низку історій про волинських шляхтянок, звинувачених у вбивстві своїх чоловіків на межі XVI-XVII ст., щоб з’ясувати: хто їх звинувачував і чому; як описували
27.04.2017

Віра та релігійні практики у досвіді українок-невільниць ГУЛАГу (1940-50-і)

У добу сталінізму десятки тисяч українок опинилися у таборах та в’язницях за звинуваченнями у політичних злочинах. Та що насправді нам відомо про те, як жили ці жінки у неволі – роками, часом - десятиліттями? Що допомагало їм виживати у нелюдських умовах ГУЛАГу? У цій статті розглядаємо релігійне життя українських жінок-політв’язнів
25.02.2017

Кетрін Вaннер: “Україна вирізняється своїм рівнем релігійної толерантності”

У перший літній місяць запрошуємо до читання інтерв’ю з професоркою історії та культурної антропології, яка понад двадцять років займається вивченням України, приїжджаючи сюди принаймні раз на рік. Запрошеній до розмови дослідниці належить одна з найвідоміших на американському континенті книг про ідентичності пострадянської України “Burden of Dreams. History and Identity in
27.01.2017

Чорнобиль для кожного: пост-чорнобильське дитинство в Україні

Майже десятилітнє дослідження спогадів і наративів про дитинство в Україні у час Перебудови і ранньої незалежної України в 1990-х роках виявило, що тема Чорнобиля є наскрізною і всюдисущою. Сама подія і наслідки Чорнобильської аварії глибоко проникли у повсякдення і дітей, і дорослих того часу. У взаємодії з соціо-політичними й економічними
28.10.2016

Старість і старіння у практиці письма Наталії Кобринської

Стаття присвячена письменницькому осмисленню феномену старості на прикладі творів Наталі Кобринської. Якою бачила старість авторка, як її інтерпретувала, наскільки автобіографічними були ці інтерпретації? Пошуки відповідей на ці та інші запитання здійснені на основі аналізу оповідань, написаних нею в різні вікові періоди життя. Свою першу письменницьку спробу двадцятивосьмирічна Кобринська розпочала після
23.09.2016

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис