У січні гостею «України Модерної» стала Линн Віола, знана дослідниця сталінізму, професорка історії Університету Торонто. Вчена розповідає, як дитяча пристрасть до російської культури трансформувалась у професійний інтерес до радянської історії, хто були її наукові і неакадемічні наставники на шляху пізнання радянського суспільства, ділиться спостереженнями про особливості роботи в радянських, російських
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Владарювання Російською імперією за часи правління Алєксандра І (1801–1825) і Ніколая І (1825–1855), згідно з «Новою імперською історією Північної Евразії», мала на меті поєднати дві речі: бюрократичний реформізм з огляданням на уявлену Европу, як узірець «цивілізації», та пошук «суб’єкта імперії» – нації з невизначеним змістом. Для розуміння того, як імперський
До цього тексту я прийшов через те, що вже більше місяця в українському академічному середовищі та журналістиці триває запекла дискусія щодо питання: чи є державний антисемітизм в Україні загалом і в політиці пам’яті зокрема. Черговим витком цього обговорення став текст Артема Харченка на порталі ZAXID.NET під назвою «Боротьба з інакомисленням
Богдан Жолдак (1948-2018) був непересічною особистістю. Талановитий письменник, драматург і сценарист, він був також обдарованим карикатуристом та майстром слова, неперевершеним знавцем мови. Фізична сила поєднувалася у нього з тонким гумором і самоіронією, чуйністю до потреб навколишніх із безмежною щедрістю, хист наставника із внутрішньою шляхетністю. Особисті спогади про Богдана Жолдака розкривають
У радянській пропаганді сиротинці представлені як приклад піклування держави про мільйони безпритульних дітей, де ті отримували належний догляд і правильне виховання. На практиці система радянських сиротинців кінця 1920-х – середини 1930-х років стала одним з майданчиків реалізації злочинної політики примусового переміщення дітей, що була складовою явища Голодомору. Сиротинці стали інструментом
Україномовне видання «Кулеметів й вишень. Історій про добрих людей з Волині» Вітольда Шабловського, польського репортажиста та письменника, з’явилося минулого року, але до рук мені потрапило лише зараз. «Кулемети й вишні» – це історії волинян, які врятували чи намагались врятувати своїх сусідів під час Другої світової війни, як от унікальний випадок
Євсєєва Т. М. Російська православна церква в Україні 1917–1921 рр.: Конфлікт національних ідентичностей у православному полі / Наук. ред. О. П. Реєнт. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2005. – 362 с.Завантажити
Наприкінці року «Україна модерна» запросила до розмови Олександра Лисенка – доктора історичних наук, дослідника історії України періоду Другої світової війни з Інституту історії України НАН України. Гість розповідає про своє дитинство, батьків і молодість, сповнену пригод і пошуку себе. Осмислює період навчання й викладацької діяльності в школі та університеті. Ділиться
Вони роками жили у домах, де служили – варили, прибирали, дбали про потреби господарів і знали їхні найінтимніші таємниці. Служниці – особлива і чисельна група жінок, які заробляли на життя домашньою службою. Дім господарів був особливим простором взаємин між тими, хто в ньому жив, і тими, хто в ньому служив.
Історія Великого Терору має усталену джерельну базу, дослідницький інструментарій та значний доробок. Удоступнення нових архівних документів в межах дії законів про декомунізацію дозволяє, утім, уточнити деякі “загальновідомі” факти, що постали на основі припущень внаслідок браку інформації. Біографія поета Степана Бена слугує прикладом того, як перехресна звірка даних різних документів може
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
