18 червня 2017 р. у Лондоні в приміщенні Українського культурного центру відбулася дискусія на тему: “Жінки в українському націоналістичному підпіллі (1930–1950-і рр.)” за участі Олесі Хромейчук (Університет Східної Англії, Великобританія), Марти Гавришко (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів) та Олени Петренко (Рурський Університет, м. Бохум, Німеччина). Організаторкою
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Цього місяця “Україна Модерна” запросила до розмови Марка фон Гаґена, знаного історика, який є однією з найбільш знакових постатей американської україністики. У відвертому діалозі з Ярославом Грицаком учений розповідає про своє коріння та змішану національну ідентичність, про пізнання російської і радянської імперій та свій довгий шлях до української історії, про
Ця стаття – уважний аналіз суперечок про радянську й антирадянську пам'ять та обіг історичних імен і смислів ХХ ст. в українських пострадянських медіях до 2012 року. Взаємодія в соцмережах та інших нових медіях легко переходить кордони, але інерційно утримується в межах спільного мовного простору і робить внесок у збереження постімперських
Минулого року видавництво "Клуб сімейного дозвілля" видало український переклад бестселера New York Times "Людини розумної" історика Ювала Ноя Харарі. Загальний огляд самої книги та основних її огріхів я зробив у своєму відеоблозі, а тому зараз зупинюся на одному з аспектів, який є доволі принциповим - ролі релігії в розвитку людства.
Трагічні події та злиденні роки ХХ століття найважчим тягарем лягли на жіночі плечі. Жінки були відповідальні за ремесло виживання, коли не було нормального харчування, теплого одягу, життєвих перспектив, зате був нестримний, неначе тваринний інстинкт, потяг вижити. І не тільки вижити, а й кохати та працювати – жити! Жіночі долі в
Батяр, батяри — в масових уявленнях — невідмінний атрибут Львова, його «візитівка». Цей образ щиро плекають (і самі в нього вірять) самі львів'яни. Однак, так було не завжди: ще сто чи вісімдесят років тому мешканці галицьких міст і навколишнього простору знали багато різних «батярств», і не лише під цією назвою.
Iсторія Торгсину - приклад радянської політики “примусової амнезії”. Одразу після ліквідації системи радянська влада мінімізує поширення інформації про неї i закриває доступ до торгсинівських документів. Oчевидці якнайменше розповідали про пережите, хвилюючись про безпеку cвою та рідних. Oдна з найпотужніших золотовалютних організацій країни швидко перетворилася на щось невідоме i нереальне. Лише
1-3 червня 2017 р. у Науково-дослідному інституті українознавства відбувся перший міжнародний міждисциплінарний семінар-практикум «Уявне пограниччя: інтерпретації культур та стратегії співжиття». Партнерами заходу стали Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні (Київ) та Робоча група з вивчення релігії у регіоні Причорномор’я (Швейцарський Національний Науковий Фонд). Учасниками та лекторами зустрічі були науковці
На зламі століть кінематограф впевнено завойовув міський простір, відвідини кінопоказів стали популярною формою дозвілля і в Києві. За перші півстоліття культура кіно зазнала значної еволюції. Епізодичні покази туманних картинок у непристосованих приміщеннях поступово змінилися на демонстрацію повнометражних стрічок у комфортних стаціонарних кінозалах. Одні кінотеатри виникали і довгий час зберігали репутацію,
На VII Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал", який завершився кілька тижнів тому, відбулася знакова подія — презентація видавничої серії "Україна. Європа: 1921–1939" та книжки Юрія Шаповала "Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи". Про заплановану серію книжок, присвячених знаковим постатям українського міжвоєнного двадцятиліття розповіла журналістові видання "Дзеркало тижня" Сергієві Махуну одна з
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
