Продовжуючи оглядати історичний курс «Нова імперська історія Північної Евразії» від журналу «Ab Imperio», задаюся питанням: «Як іще можна писати історію великих просторів?». Приклади інших версій «великого історіописання» надає українська інтелектуальна традиція та сучасні історіографічні дискусії – від Михайла Грушевського й Омеляна Пріцака до наших сучасників. Що є «альфою і омегою»
Статті
Останнє опубліковане на сайті
“Україна Модерна” запросила до відвертої розмови про життя, науку і громадську діяльність Олю Гнатюк, польську дослідницю в галузі українознавства, перекладачку та популяризаторку української культури, співробітницю Інституту славістики Польської Академії Наук, професорку НаУКМА. Про складні повороти родинної історії, про схильність до математики і про поступове занурення в українську культуру, про тих,
Конкурс наукових і творчих робіт імені Володимира Маняка і Лідії Коваленко
17-27 серпня 2017 р відбулась літня школа з юдаїки «Єврейство Польщі як культурно-історичний феномен». Ареал проведення школи - Варшава-Люблін-Замость-Ланьцут-Жешов-Тарнов-Краков-Пінчув-Хмельник-Варшава. В школі взяли участь 37 учасниць і учасників з різних країн – Білорусь, Латвія, Німеччина, Польща, Росія, Україна. Організатори школи – Міжнародний центр академічної юдаїки «Сефер», Музей історії польського єврейства «Полін»,
Улітку 2017 року побачило світ двотомне видання історичного курсу «Нова імперська історія Північної Евразії» від авторитетного російського журналу «Ab Imperio». До того глави історичного курсу були опубліковані в окремих номерах квартальника протягом 2014–2016 років. Представляю увазі читачів початок огляду нового видання. В першій частині розглядаю стиль історичного курсу та засадниче
На завершення літа запрошуємо до розмови з Гелінадою Грінченко - ученою, чиє ім'я стійко асоціюється зі становленням усної історії в Україні, докторкою історичних наук, професоркою кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, головною редакторкою часопису “Україна Модерна”. Окрім своїх нових дослідницьких проектів, наша співрозмовниця розповідає і
Виставка про мистецьке та історичне осмислення масового насильства ХХ століття: “(не)означені“
В архівному залі Центрального бюро управління юстиції земель щодо розслідувань нацистських злочинів в Людвігсбурзі гортаю акти у справі розстрілу паціентів Херсонської психіатричної лікарні восени 1941 року. В 1960-х роках тут працювали близько 120 суддів, прокурорів та криміналістів. Загалом було активовано запити на близько 106 тисяч осіб, з яких тільки 6700
Нещодавно редакція сайту та журналу "Україна модерна" зазнала випаду з боку редакторів ресурсу historians.in.ua. Цей випадок є не лише кричущим фактом іншування та особистого цькування колег, спробою цензури та контролювання наукової дискусії, але й демонструє деякі вкрай тривожні тенденції щодо нехтування підставовими принципами академічної етики і сумлінності в сучасній історичній
Рефлексуючи над низкою знакових книг та доповідей з історії Першої світової війни, Ярослав Грицак насвітлює запропоновані дослідниками свіжі і продуктивні ідеї в оцінці її причин та наслідків, та вказує на очевидні вади, помилкові тези та свідомі маніпуляції, зумовлені політичними поглядами наукоців. Автор показує еврістичний потенціал ширшого погляду на війну, генезу
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
