«Перебудова» 1985-1991 рр.- сторінка 2

Оксана Юркова: «Я набила чимало ґуль, поки отримала уявлення, як треба писати і про що писати. Зрештою, я досі цьому ремеслу вчусь»

«Україна Модерна» пропонує до уваги читачів інтерв’ю з Оксаною Юрковою – кандидаткою історичних наук, провідною науковою співробітницею Інституту історії України НАН України, ініціаторкою створення Електронного архіву Михайла Грушевського. Історикиня щиро ділиться тим, як її шлях в науку, розпочавшись з роботи в музеї Леніна в пізні шкільні роки, прямував через гендерну
читати...
14.09.2020

Роман Шпорлюк: “Вчитель, дослідник, викладач – це вічний студент”

«Україна Модерна» запросила до розмови про життєвий і науковий шлях професора-емерита Гарвардського університету Романа Шпорлюка. Від спогадів про повоєнне дитинство і юність у Любліні розмова розгортається навколо навчання в Оксфорді та наукових наставників, про докторську дисертацію в Стенфорді, кристалізацію наукових зацікавлень і початки викладацької праці в Мічиганському Університеті в Енн-Арбор.
читати...
06.08.2020

Мирослав Шкандрій: “В кожному сусільстві є протиріччя, і якщо не брати їх до уваги, то ви просто підтасовуєте історію під свою тезу”

“Україна Модерна” продовжує знайомити читачів з життєписами знакових україністів світу. Цього разу до розмови запрошено Мирослава Шкандрія - українського канадського літературознавця, мистецтвознавця та перекладача. Народжений в Англії та вихований у родині батька-дивізійника з Прикарпаття і матері-остарбайтерки з Донбасу, професор ділиться спогадами про дитинство, у якому переплелися різні культури, конфесії та
читати...
25.07.2020

Тамара Гундорова: «Інтелектуал – не той, хто може говорити про все, це той, хто говорить про головні речі»

«Життєписи історії» поповнюються розлогою розмовою з Тамарою Гундоровою – знаною літературознавицею, фахівчинею з української модерної і постмодерної літератури, членкою-кореспонденткою НАН України. Бесіда розгортається навколо перипетій і викликів, які поставали на життєвому шляху ученої, а також інтелектуальних несподіванок та наукових метаморфоз, які вона переживала упродовж своєї професійної кар’єри. Дослідниця розповідає про
читати...
13.06.2020

З Києва по всій Росії: 900-річчя хрещення Русі і творення національного Святого на окраїнах імперії

У середині липня 1888 у Києві відбувалися ключові події всенародного святкування 900-ліття хрещення Русі. Монархія, що ставала в останній чверті ХІХ ст. національною державою, опиралась на православну церкву при формуванні православно-слов’янської ідентичності для російської імперії. Та місце проведення вплинуло на наповнення цієї події особливим змістом. Кияни прагнули поширити місцеву традицію
читати...
03.06.2020

Володимир Кравченко: «Люди, які й досі живуть в символічному світі, вважають, що, змінивши символи, вони змінюють соціальну реальність»

Цього разу “Україна Модерна” запросила до розмови Володимира Кравченка, професора Альбертсього Університету (Едмонтон, Канада), провідного фахівця в ділянці української історіографії XVIII- XIX ст. і українсько-російського прикордоння. Учений розповідає про свій шлях до української історії, який пролягав через “непопулярну” в радянській науці царину україністики, митарства із захистом, цензуру, врешті, захоплення інтелектуальним
читати...
20.05.2020

Їжа та гендер в Радянському Союзі: роздуми про книгу

Зміни в гуманітаристиці, які позначені увагою до «матеріального» та «екологічного поворотів», антропологічного і міждисциплінарних підходів, визначають сучасні напрямки вивчення історії радянського суспільства. Їжа та кулінарні практики, гендерні відносини у побутовому житті, споживання і матеріальна культура, проза та поезія повсякдення в місті та за містом, харчові практики виживання в трудовому таборі
читати...
11.05.2020

Надія Миронець: «Хотілось мені до правди докопатися»

Цикл «Життєписи історії» пропонує розмову з Надією Миронець, знаною дослідницею-джерелознавцем, однією з провідних українських археографів. Учена щиро розповідає про своє непросте воєнне дитинство, розкриває таємницю, чому «випадково» стала істориком, відтак описує досвід навчання у Київському університеті. Історикиня ділиться відвертими спогадами про труднощі поєднання родинного життя, материнства та професійної кар’єри жінки-науковця
читати...
07.05.2020

Оксана Довгополова: “Я зрозуміла, що ніколи не хочу повертатися в таку ситуацію, коли хтось буде визначати, які книжки мені читати, а які – ні”

Серію весняних життєписів історії продовжує розмова з одеською дослідницею Оксаною Довгополовою - докторкою філософських наук, професоркою кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, яка веде пошук в галузі філософії історії та Memory Studies. Учена ділиться історіями про непрості часи входження в науку у буремні 1990-і та про своїх наукових наставниць,
читати...
18.04.2020

Вадим Кудь: «За свої 93 я добре набачився, як життя вносить корективи в історію»

«Україна модерна» продовжує знайомити з життєписами найцікавіших дослідників історії. Цього разу героєм рубрики став Вадим Кудь. На Волині його звуть «легендою історичного факультету» СНУ ім. Лесі Українки. До Луцька від прибув у 1947 році разом із військовою частиною, де служив танкістом. Він виріс і «зустрів» Другу світову в рідній йому
читати...
09.03.2020
1 2 3 4 … 7

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис