Україна в період Незалежності (від 1991 р. до сьогодні)- сторінка 4

Ґвідо Гаусманн: «Я думаю, що німецькі вчені досі не «відкрили» теми Голодомору»

Інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з німецьким істориком Ґвідо Гаусманном. Це розмова про те, як німецький історик може «прийти» до вивчення історії України, які ризики це породжує для успіху його академічної кар’єри, які ще німецькі дослідники займаються українськими студіями. У головному фокусі інтерв’ю – розмова
читати...
09.03.2021

«Дивлячись на чужі страждання». Фотосвідчення Голокосту в Бабиному Яру

У книзі «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» Аґнєшка Матусяк аналізує фотографії, зроблені німецьким воєнним кореспондентом Йоганнесом Гьоле, що зафіксували жахи розстрілів у Бабиному Яру. Пропонований аналіз виступає доповненням деколоніального посттравматичного наративу українського суспільства та культури ХХІ століття про Голокост, а також
читати...
01.03.2021

Дітер Поль: «Станом на сьогодні майже відсутні комплексні дослідження історії Голокосту на теренах України»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з професором сучасної історії Альпійсько-адріатичного університету Клагенфурта (Австрія) Дітером Полем. Це один із найвпливовіших у світі представників німецької та австрійської історіографії Голокосту. Пропонуємо вашій увазі розповідь про становлення і розвиток німецької історіографії Голокосту, особливості інституціоналізації студій Голокосту в ФРН
читати...
07.02.2021

Сергій Єкельчик: «Усі ці збіги колись мали привести мене до культурної історії України»

Цього разу гостем рубрики «Життєписи історії» став професор історії та славістики Університету Вікторії, президент Канадської асоціації українознавців Сергій Єкельчик. В інтерв’ю вчений розповідає про дитинство та юність, що промайнули в історичному районі Києва, про несподіване рішення стати істориком, а також непростий вступ на історичний факультет КДУ – кузню партійних кадрів.
читати...
23.01.2021

Омер Бартов: «Я відчуваю особливу відповідальність за розуміння історії єврейського народу»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, розпочинає розмова з професором Браунського університету Омером Бартовим. Він – один із найвпливовіших істориків світу, які займаються вивченням історії Голокосту в Європі та Україні. Вашій увазі пропонується розповідь про те, як родинна історія вплинула на вибір професії, якими тенденціями позначено розвиток
читати...
10.01.2021

Історія як оповідь без завершення

Найновіша книжка ізраїльсько-американського історика Омера Бартова присвячена Голокосту у місті Бучачі. Історик аналізує численні его-документи, щоб зануритися і зрозуміти розвиток трагедії і її внутрішню динаміку. Водночас Омер Бартов ставить події Голокосту у триваліший контекст міжетнічних стосунків у Бучачі. Ця рецензія має на меті зрозуміти як побудований наратив дослідження і як
читати...
05.01.2021

Людмила Гриневич: «Голодомор стався, тому що була відсутня власна держава, тому що були відсутні демократія і громадянське суспільство, тому що рівень впливу суспільства на владу був зведений до нуля»

Цього разу гостею рубрики «Життєписи історії» стала директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідна фахівчиня з проблематики голоду в Україні Людмила Гриневич. У відвертій розмові вчена ділиться спогадами про київське дитинство і виховання бабусями, які навчили аналізувати тексти та розповідали альтернативну версію вітчизняної історії, про
читати...
22.12.2020

Церковна незалежність як історична справедливість: історичні наративи навколо боротьби за Томос

Два роки тому боротьба за автокефалію та утворення Православної церкви України спровокували безпрецедентний суспільний інтерес до релігійної тематики та посприяли політичній інструменталізації церковної історії. Цей есей є спробою деконструювати ті історичні наративи, які використовували політики, державні інституції, церква та публічні діячі для легітимації ідеї церковної незалежності у 2018-2019 роках. Аналізуючи
читати...
08.12.2020

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Рецензія на книгу Адама Джонса «Геноцид. Вступ до глобальної історії»

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Може здатися, що це фраза з художнього фільму, що її вирішив додати режисер/ка чи сценарист/ка для привернення уваги глядача. Але ні, це – реальність. Це слова чоловіка, який чинив масові вбивства в Індонезії у 1965–1966 роках. Вони є ще одним підтвердженням «банальності зла» Ханни
читати...
27.11.2020

Сергій Плохій у цеху дніпропетровських «всесвітників»: студентство і професійний шлях вченого за спогадами та документами

Сьогодні професор Гарвардського університету Сергій Плохій відомий насамперед як історик-україніст. Проте довгий час його доля була пов’язана з кафедрою всесвітньої історії Дніпропетровського державного університету. Про цей період життя вченого, а також про кафедру і кафедралів йдеться у розвідці Альберта Венгера. На основі спогадів та документів висвітлюється професійне становлення вченого: від
читати...
08.11.2020
1 2 3 4 5 6 … 22

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис