Україна в період Незалежності (від 1991 р. до сьогодні)- сторінка 5

«Сьогодні в клубі будуть танці»: еволюція клубної культури Києва 1960‑х – 2010‑х років

Хоча музичні клуби Києва є відносно сучасним явищем, усе ж їхні паростки можна простежити ще у 1960-х, коли в місті почали діяти перші молодіжні клуби з музичними секціями, хай і під пильним наглядом партії. Однак після кількох років активності діяльність музичних клубів згорнули. Відродження клубного життя Києва збіглося з часами
24.09.2020

«У пошуках балансу»: огляд воркшопу «Місто й оновлення: як міста пам’ятають і як міста забувають» (10-12 вересня 2020 р., Київ)

«Коротке ХХ століття» докорінно змінило обличчя українських міст. У 1920-х соціалістичні містечка та житлові комуни мали позбавити людину приватного простору. Нові проекти монументальної забудови обернулися масштабною зачисткою міст, а знищення архітектурних шедеврів стало лейтмотивом епохи радянської модернізації. Сталінські репресії, Друга світова і нацистка політика «остаточного вирішення єврейського питання» знищили не
24.09.2020

Оксана Юркова: «Я набила чимало ґуль, поки отримала уявлення, як треба писати і про що писати. Зрештою, я досі цьому ремеслу вчусь»

«Україна Модерна» пропонує до уваги читачів інтерв’ю з Оксаною Юрковою – кандидаткою історичних наук, провідною науковою співробітницею Інституту історії України НАН України, ініціаторкою створення Електронного архіву Михайла Грушевського. Історикиня щиро ділиться тим, як її шлях в науку, розпочавшись з роботи в музеї Леніна в пізні шкільні роки, прямував через гендерну
14.09.2020

Пам’ятати не можна забути. Відгук про IV літню школу «Як міста (не) пам’ятають»

З 3 по 7 серпня 2020 року в м. Рівному проходила четверта літня школа «Як міста (не) пам’ятають» Цей захід було організовано Центром студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства закордонних справ ФРН. Ключовою проблемою школи було з’ясування того, що визначає прихильність
09.09.2020

THANK YOU AND GOODBYE!

31 серпня 2020 р. Оксана Кісь завершує свою каденцію у ролі головної редакторки сайту "Україна Модерна". Від 2014 р. сайт став віртуальним майданчиком для розгортання живої інтелектуальної дискусії фахових істориків/инь та дослідників/ць з інших соціально-гуманітарних наук навколо тем, які стоять на перехресті проблем історії/історичної науки та актуальних суспільно-політичних подій, явищ
31.08.2020

«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи ІІ до Сталіна

У ХХ столітті Україна постраждала як від комунізму, так і від нацизму. Якими були наслідки панування цих тоталітарних режимів? Чи були вони каталізаторами прогресу у підвладній Україні? Чи стала Україна модерною? Чи можуть бути звірства двигуном українізації, а війна – джерелом поступу? Над цими питаннями розмірковує історик Олександр Гогун у
23.08.2020

Мирослав Шкандрій: “В кожному сусільстві є протиріччя, і якщо не брати їх до уваги, то ви просто підтасовуєте історію під свою тезу”

“Україна Модерна” продовжує знайомити читачів з життєписами знакових україністів світу. Цього разу до розмови запрошено Мирослава Шкандрія - українського канадського літературознавця, мистецтвознавця та перекладача. Народжений в Англії та вихований у родині батька-дивізійника з Прикарпаття і матері-остарбайтерки з Донбасу, професор ділиться спогадами про дитинство, у якому переплелися різні культури, конфесії та
25.07.2020

Фрагмент з щоденника Івана Лисяка-Рудницького про його поїздку у 1970 р. до Москви і Києва

Минулого року виповнилося 100 років від народження Івана Лисяка-Рудницького. З цієї нагоди в Україні і Північній Америці з’явилося декілька публікацій, відбулася низка конференцій, Юрій Шаповал та Ірина Штохіна зробили про нього документальний фільм, а Ернест Ґийдель підготував його біографію, яка незабаром побачить світ. Український Інститут заснував Програму підтримки українських студій
28.06.2020

Тамара Гундорова: «Інтелектуал – не той, хто може говорити про все, це той, хто говорить про головні речі»

«Життєписи історії» поповнюються розлогою розмовою з Тамарою Гундоровою – знаною літературознавицею, фахівчинею з української модерної і постмодерної літератури, членкою-кореспонденткою НАН України. Бесіда розгортається навколо перипетій і викликів, які поставали на життєвому шляху ученої, а також інтелектуальних несподіванок та наукових метаморфоз, які вона переживала упродовж своєї професійної кар’єри. Дослідниця розповідає про
13.06.2020

Володимир Кравченко: «Люди, які й досі живуть в символічному світі, вважають, що, змінивши символи, вони змінюють соціальну реальність»

Цього разу “Україна Модерна” запросила до розмови Володимира Кравченка, професора Альбертсього Університету (Едмонтон, Канада), провідного фахівця в ділянці української історіографії XVIII- XIX ст. і українсько-російського прикордоння. Учений розповідає про свій шлях до української історії, який пролягав через “непопулярну” в радянській науці царину україністики, митарства із захистом, цензуру, врешті, захоплення інтелектуальним
20.05.2020
1 3 4 5 6 7 22

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис