Опінії- сторінка 32

Колонки істориків про історію і довкола

Міт Одеси: міркування над книжкою Чарльза Кінга «Одеса: дух і смерть міста мрій»

Чи має майбутнє "міт Одеси"? Чи Південна Пальміра назавжди втратила свою історичну ауру? Оптимістично розважаю над дещо песимістичною книжкою знаного американскього історика, справжнього майстра історичного письменства Чарльза Кінга.
09.06.2016

Соціологічний підхід до культури або Про одну цікаву метафору

Викладаючи соціологію, доводиться пояснювати соціологічний погляд на культуру. Це складно робити, оскільки є різні «соціологічні погляди», а розказати треба стисло. Але мені здається, що певний «спільний знаменник» різних концепцій можна пояснити простою метафорою: культура – це «software» суспільства. Можуть бути цікавими і наслідки такого порівняння.
04.06.2016

Деякі рефлексії про дискусію “Український націоналізм та євреї (1920-50 рр.)”

20 травня 2016 в Києво-Могилянській академії відбулась дискусія "Український націоналізм і євреї (1920-50 рр.)". Ідея цієї дискусії зумовлена низкою публікацій про діяльність і погляди голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Одним з найгостріших моментів тих статей була саме історія ставлення українських націоналістів до євреїв у міжвоєнний період та під
31.05.2016

Україна в рік революції: погляд з Фінляндії

Днями в львівських книгарнях з'явилася книга "Україна. На межі" (Львів: ЛА "Піраміда", 2016) - збірка статей, яка описує події в Україні з листопада 2013 р. до грудня 2014 р. Написана вона двома фінськими журналістами - Анною-Лєною Лаурен та Петером Луденіусом. Це виважений погляд з Фінляндії на українську ситуацію, який може
29.05.2016

Ізраїль – музика і ду-кіюм

Проблеми – з історією і пам'яттю постійно виявляються в повсякденному житті Ізраїлю. Наприклад, День Незалежності - головне свято країни, які відзначають євреї, для арабів називається Накба - „Катастрофа” - і є найтрагічнішим днем року. Спробуйте відсвяткувати найщасливіший день року, коли ваші сусіди вважають його найтрагічнішим, а арабські студентки ходять по
27.05.2016

Про спільне або Кілька роздумів навколо усної історії

23 травня 2016 року у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна відбулася презентація збірника статей «Відновлюючи особисте: усна історія у постсоціалістичній Європі» (Reclaiming the Personal: Oral History in Post-Socialist Europe / Edited by Natalia Khanenko-Friesen and Gelinada Grinchenko. – Toronto: University of Toronto Press, 2015. – 344 p.). Цей
24.05.2016

Форми і змісти: ще кілька слів про декомунізацію

У дитячій психології є відомий експеримент, коли дитині показують картинку з лавкою та хлопчиком, що плаче. Дитині показують картинку, розповідають, що хлопчик біг і вдарився об лавку. А потім запитують, хто винен у тому, що хлопчик плаче. Маленька дитина звинувачує лавку, а доросліша каже, що хлопчик винен сам. Як на
16.05.2016

Міф «Великої Вітчизняної війни»: «духовна скрепа» російської ідентичності

Аналіз історичної політики, яку провадить влада Російської Федерації може допомогти нам краще розуміти, як саме використовується міф про "Велику Вітчизняну війну" у сучасній україно-російській війні. А також допоможе з'ясувати, яке місце посідає цей міф у творенні сучасної російської ідентичності. І як це впливає на незалежні інституції, що займаються публічною історією.
09.05.2016

“Чорно-білі” рішення декомунізації

Що таке декомунізація? Найпоширеніше розуміння постає з відповідного закону: декомунізація - це очищення символічного простору України від радянського спадку. Проте це явне визначення не є достатнім. З інтерв'ю представників УІНП випливають ще два рівні декомунізації, яких нема у законі. По-перше, це очищення історичної пам'яті від радянського минулого. По-друге, викорінення радянських
07.05.2016

Про феноменологічний погляд на радянське

Про сутність «радянського» будуть ще довго дискутувати. Дуже умовно полярні точки зору можна означити, з одного боку, як інтерпретацію «радянського» як стремління до прогресу, самовираження та соціальної справедливості, а з іншого, тлумачення його як «совку» – бажання отримувати гроші чи інші блага і при цьому нічого не робити, покладати відповідальність
05.05.2016
1 30 31 32 33 34 46

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис