Читаючи український фейсбук, розумієш, що для багатьох сам факт встановлення пам’ятного знаку вже є достатнім. Ми маємо пам’ятати. Тому впізнавана за фотографією фігура вже є достатнім якорем пам’яті. На відміну від алегоричних меморіалів, сенс яких можна не зрозуміти, тут все ясно. І так пам’ять нібито закріплюється краще.
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Коли щось і почало відбуватися, то це не «прискорення» подій в Україні, де кожні кілька років стається Майдан і де дев’ять років тому почалося російське вторгення, а процес відкривання України широкими аудиторіями, які на суб’єктивному рівні можуть цілком досвідчувати швидкість руйнування їхньої старої парадигми світу, і в якій до 2022 року не мислили політичну окремішність України.
Що ми знаємо про «волинський експеримент» Генрика Юзевського? Яким чином прометеївські проєкти могли бути пов’язані зі сталінською політикою Голодомору? Чи уявляємо ми собі масштаби, причини та наслідки польсько-радянської шпигунської війни у міжвоєнний час, яка по суті передувала Холодній війні?
Сьогодні у лавах Збройних сил України служить чимало істориків, які у довоєнний час займалися, зокрема, дослідженнями воєн та світових геноцидів. З початком російсько-української війни вони змушені були взяти до рук зброю задля захисту незалежності України. Якою побачило війну місто Дніпро у 2014 р.? Яких трансформацій зазнало українське військо за період
Мешканцям міста, які пережили терор двох окупацій, здавалося, що гірше вже не може бути і, можливо, Третя Світова виправить те, що сталося під час перших двох. Різдво 1945 року віддзеркалило той дивний період, коли радянська влада організовувала арешти, але діти і далі співали колядки на вулицях.
Повномасшабне російське вторгнення до України поставило гостро питання: якими мають бути українські студії за кордоном? Чи подолано російський імперський наратив, який століттями викривлював бачення української історії? Які перспективи для досліджень з історії Східної Європи наразі існують? Ці та суміжні питання обговорювали учасники симпозіуму і робітні в Білефельді протягом 12−14 жовтня
26 листопада помер проф. Микола Крикун. Його знали у різних ролях та іпостасях як в Україні, так і за її межами. Одну з його заслуг хочеться підкреслити особливо: саме Миколі Крикуну належить ідея проекту «Україна модерна». На початках 1990-х, відразу після заснування Інституту історичних досліджень у Львівському національному університеті імені
Микола КРИКУН. Мої дитячі літа (Спогади) // Україна модерна. Львів, 2002. – Ч. 7. – С. 165-182. Де і коли я з’явився на світ, хто були мої батьки або інші рідні – мені невідомо. У паспорті значиться, що народився я 9 травня 1932 р. в Житомирі. Все це неправда. 9
Редаґування: Україна Модерна / За ред. Я. Грицака, М. Крикуна – Львів: Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, 1996. – Ч. 1. – 212 с. Україна модерна / За редакцією В. Верстюка, Я. Грицака, Л. Зашкільняка, В. Кравченка, М. Крикуна – Львів: Інститут історичних досліджень Львівського державного
26 листопада 2023 року на 92-му році життя відійшов у Вічність відомий український вчений-історик і педагог, доктор історичних наук, Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Почесний громадянин м. Винниця, Почесний доктор Університету імені М. Кюрі-Склодовської в Любліні (Республіка Польща) Микола Григорович Крикун. Усе життя вченого було сповнене драматичних подій. Народився
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
