Світлана Одинець

Світлана Одинець

Дослідниця в Університеті Нортамбрії (Northumbria University) у Великій Британії, в Ньюкасл, і в Університеті Йотеборґу (University of Gothenburg) в Швеції. До 2018 року працювала у відділі соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. Займається дослідженнями трудової міграції українців, а також вимушеної еміграції за межі України після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022.

Дім у часи Різдва і смисли повернення

У багатьох великих сім’ях, за якимись своїми внутрішніми законами, формується цей центр — локація у просторі, куди без додаткових обговорень з’їжджаються на свята різні покоління, а якщо приїхати зовсім неможливо, намагаються перенестися туди думками, щоби бути всім разом.
25.12.2025

Кому потрібні студії української міґрації?

Українським університетам, починаючи з бакалаврських програм, потрібні нові сучасні курси про українську міґрацію в глобальному світі — соціальний досвід, який радикально перетворював і перетворює українське суспільство століттями, а ми цього наче і не помічаємо. 
21.10.2025

Циклічні кола українських повернень

Українські міґрації — це також колективне ноу-хау і своєрідний соціальний ноїв ковчег, в якому тримається живим звʼязок і контакт між різними групами і поколіннями українців саме тоді, коли в межах їхньої власної країни їм стає неможливо і нестерпно, як це надто часто бувало і є на «кривавих землях».
13.08.2025

Найбільш документована війна

Після лютого 2022 в українському публічному просторі досить швидко сформувався консенсус про важливість документування досвідів війни, з майже одночасною ідеєю: їхній аналіз і будь-яка глибша творча робота переважно здійснюватиметься пізніше, можливо, навіть наступними поколіннями.
08.06.2025

Нерозказані історії українських (е)міґрацій

Циркуляція капіталів між країнами буває різною, і поява нових побутових практик, стандартів і уявлень не менш важлива, ніж фінансові потоки. Але навіть якщо і тільки про гроші, то економічні перекази трудових міґрантів у 2000-і перевищували всі іноземні донорські інвестиції в Україну впродовж багатьох років поспіль. 
21.03.2025

Монологи без видиху

В теперішні дні українці приносять свою історію прямо на собі. Сказати що ти з України — і здригаються навіть найбільш аполітичні і найбільш чужі. Ні у своїй власній, ні у чужій спільноті ми не стаємо «людьми без історії».
22.12.2024

Наш ковчег

І все ж, якщо щось і тримає на плаву — це саме тексти, які важливі насамперед своїм  привідом зустрітися навколо них,  і якщо пощастить — пережити катарсис, чи хоча би миттєве полегшення. Може уже не врятувати остаточно, але продовжити життя, не дати йому змаліти.
12.10.2024

Перехрестя деколоніальностей на березі моря

Нічого не хочеться сильніше у часи прямого геноциду твого народу, ніж однозначного привселюдного визнання окремості і сполученості твоєї культури і досвіду з іншими досвідами, і, таким чином, її моментального символічного посилення.
03.07.2024

Запах херсонських кавунів

О десятій ранку, без запізнень навіть на хвилину, на центральному меридіані сконського містечка Геслегольм збираються кілька десятків родин. Тобто родів, що напряму, через кров, у найреальнішому значенні цього слова, а не через якусь чергову постструктуралістську соціологічну ідею, пов’язані з українськими землями.
19.04.2024

Синоніми біженства

Пошук слів для певного досвіду є також способом його проживати. Особливо якщо цей досвід повторюється покоління за поколінням, хвиля за хвилею. За пошуком слів може лежати запит на творення майбутнього.
31.01.2024

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис