Світлана Одинець

Світлана Одинець

Дослідниця в Університеті Нортамбрії (Northumbria University) у Великій Британії, в Ньюкасл, і в Університеті Йотеборґу (University of Gothenburg) в Швеції. До 2018 року працювала у відділі соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. Займається дослідженнями трудової міграції українців, а також вимушеної еміграції за межі України після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022.

Авангард, націоналізм і харизма у родині Архипенків 

Біографія Олександра Архипенка, всесвітньо відомого скульптора з Києва, похованого в Нью-Йорку, нагадує напружений кінотрилер, розгорнутий на тлі українського політичного й культурного контексту першої половини XX століття.
12.07.2026

Міграція як практика дому і майбутнього

Українська міграція — це один з найважливіших (і успішних) проєктів самозарадності «у дії» в незалежній Україні: мільйони людей змогли збудувати основу повсякдення і протривати у ньому найскладніші економічні часи і найбільші політичні кризи, сформувати навички, які потім дозволять пережити навіть перші місяці повномасштабного вторгнення, і наступні чотири роки після них.
06.07.2026

Дім у часи Різдва і смисли повернення

У багатьох великих сім’ях, за якимись своїми внутрішніми законами, формується цей центр — локація у просторі, куди без додаткових обговорень з’їжджаються на свята різні покоління, а якщо приїхати зовсім неможливо, намагаються перенестися туди думками, щоби бути всім разом.
25.12.2025

Кому потрібні студії української міґрації?

Українським університетам, починаючи з бакалаврських програм, потрібні нові сучасні курси про українську міґрацію в глобальному світі — соціальний досвід, який радикально перетворював і перетворює українське суспільство століттями, а ми цього наче і не помічаємо. 
21.10.2025

Циклічні кола українських повернень

Українські міґрації — це також колективне ноу-хау і своєрідний соціальний ноїв ковчег, в якому тримається живим звʼязок і контакт між різними групами і поколіннями українців саме тоді, коли в межах їхньої власної країни їм стає неможливо і нестерпно, як це надто часто бувало і є на «кривавих землях».
13.08.2025

Найбільш документована війна

Після лютого 2022 в українському публічному просторі досить швидко сформувався консенсус про важливість документування досвідів війни, з майже одночасною ідеєю: їхній аналіз і будь-яка глибша творча робота переважно здійснюватиметься пізніше, можливо, навіть наступними поколіннями.
08.06.2025

Нерозказані історії українських (е)міґрацій

Циркуляція капіталів між країнами буває різною, і поява нових побутових практик, стандартів і уявлень не менш важлива, ніж фінансові потоки. Але навіть якщо і тільки про гроші, то економічні перекази трудових міґрантів у 2000-і перевищували всі іноземні донорські інвестиції в Україну впродовж багатьох років поспіль. 
21.03.2025

Монологи без видиху

В теперішні дні українці приносять свою історію прямо на собі. Сказати що ти з України — і здригаються навіть найбільш аполітичні і найбільш чужі. Ні у своїй власній, ні у чужій спільноті ми не стаємо «людьми без історії».
22.12.2024

Наш ковчег

І все ж, якщо щось і тримає на плаву — це саме тексти, які важливі насамперед своїм  привідом зустрітися навколо них,  і якщо пощастить — пережити катарсис, чи хоча би миттєве полегшення. Може уже не врятувати остаточно, але продовжити життя, не дати йому змаліти.
12.10.2024

Перехрестя деколоніальностей на березі моря

Нічого не хочеться сильніше у часи прямого геноциду твого народу, ніж однозначного привселюдного визнання окремості і сполученості твоєї культури і досвіду з іншими досвідами, і, таким чином, її моментального символічного посилення.
03.07.2024

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис