культурна історія- сторінка 2

Відеозапис Міжнародного колоквіуму до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Опубліковано відеозапис Міжнародного колоквіуму до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру «Голокост в Україні: історіографічні тенденції, вшанування пам’яті та осмислення злочину». Колоквіум відбувався 28–29 вересня 2021 року. У колоквіумі взяли участь такі провідні дослідники історії Голокосту, як Карел Беркгоф, Дітер Поль та Кай Штруве, Ярослав Грицак та Гелінада Грінченко.
26.10.2021

VI Літня школа зі студій Голокосту

Представлений матеріал присвячено огляду основних занять VI Літньої школи зі студій Голокосту, організованої Центром перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделів Меморіального музею Голокосту США у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українським центром вивчення історії Голокосту. Літня школа зі студій Голокосту дає можливість вітчизняним
06.10.2021

Конференція «Радянське “я” і радянське “ми”» як важливий майданчик міждисциплінарної дискусії про «радянське»

24-26 червня 2021 року відбулася міжнародна наукова конференція «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією та реальністю». В якому форматі вона проходила, яких дослідників об’єднала та про що спілкувались/дискутували учасники? Про все це читайте в короткому огляді цієї важливої академічної події.
12.07.2021

“Моя зустріч з ранньомодерною Україною”. Промова, виголошена Зеноном Когутом на Першій конференції Українського товариства досліджень вісімнадцятого століття, 24 червня 2021 р.

23-24 червня в Українському Католицькому Університеті відбулася Перша конференція Українського товариства з дослідження XVIII cт. «Вісімнадцяте століття: українська та глобальна перспективи». Пропонуємо до уваги читачів «України Модерної» промову, виголошену Зеноном Когутом на цьому науковому заході. Розповідь вченого присвячена тому, з чого почалося та як розвивалося його знайомство з ранньомодерною Україною.
06.07.2021

Новий погляд на феномен українського шістдесятництва

У другій половині XX століття в Україні виникає феномен шістдесятництва. Ліна Костенко, Іван Драч, Василь Симоненко, Євген Сверстюк, Сергій Параджанов, Іван Дзюба, Алла Горська та інші представники цього покоління митців вже давно стали «класиками» українського мистецтва другої половини XX ст. Що це були за постаті, під впливом чого вони формувались?
20.04.2021

Життя на межі: огляд конференції «Ідентичності в умовах пограниччя»

В закарпатському Вавилоні – Ужгороді, історія якого є прикладом міста з багатьма минулими та сучасними кордонами, 27-28 січня відбулася наукова конференція, присвячена вивченню проблем формування колективних ідентичностей в місцях, що позначені нашаруванням різних кордонів та меж: географічних, політичних, релігійних, економічних тощо. Фокус уваги дослідників був прикутий насамперед до віддалених у
06.03.2021

«Дивлячись на чужі страждання». Фотосвідчення Голокосту в Бабиному Яру

У книзі «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» Аґнєшка Матусяк аналізує фотографії, зроблені німецьким воєнним кореспондентом Йоганнесом Гьоле, що зафіксували жахи розстрілів у Бабиному Яру. Пропонований аналіз виступає доповненням деколоніального посттравматичного наративу українського суспільства та культури ХХІ століття про Голокост, а також
01.03.2021

Вороги, спільники, чужинці: еволюція образу німців в українськомовній пресі Києва доби Української Народної Республіки (листопад 1917 – квітень 1918 рр.)

«Геть від Москви!» та «Дайош Європу!» – гасла Миколи Хвильового, що зазвичай асоціюються з настроями української творчої еліти 1920-х рр. Проте ідея європейського вектора розвитку (звернення до культури «Заходу» й відмежування від російського «Північного-Сходу») палко обговорювалась політиками і публіцистами ще в часи Української революції 1917–1918 рр. Поширена навесні 1918 р.
27.12.2020

«Сьогодні в клубі будуть танці»: еволюція клубної культури Києва 1960‑х – 2010‑х років

Хоча музичні клуби Києва є відносно сучасним явищем, усе ж їхні паростки можна простежити ще у 1960-х, коли в місті почали діяти перші молодіжні клуби з музичними секціями, хай і під пильним наглядом партії. Однак після кількох років активності діяльність музичних клубів згорнули. Відродження клубного життя Києва збіглося з часами
24.09.2020

«Ей гварила мамічка, же буде войничка»: образ світових війн в українській фольклорній картині світу

Дві світові війни, що прокотилися по території України в ХХ ст., глибоко вразили мільйони людей і знайшли своє відображення у фольклорі. Трактуючи війну як зло, фольклор визначає її людиноненависницьку та убивчу сутність головними рисами. Цей текст - фрагмент ширшого дослідження про форми вираження колективного «народного» досвіду тотальних війн в усній
27.08.2020

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис