культурна історія- сторінка 3

Комедія радянська й українська: Ільф і Петров та Остап Вишня

Коли Харків був столицею радянської України, культурне життя у ньому вирувало, динамічно розвивалися література і театр. Усім знайомі постаті Леся Курбаса, Миколи Куліша, Остапа Вишні… Та коли спробуємо поглянути на їхню творчість у межах театру «Березіль» під іншим кутом, побачимо злет і падіння когорти митців, які творили культуру водночас і
читати...
17.07.2020

«Костюм в русском стиле»: мода і традиція у міському жіночому вбранні кінця ХІХ ст.

Якщо придивитися до відомої світлини сестер Хоружинських з Києва 1885 р., годі не помітити їхні незвичні строї: ніби й українські, але не традиційні, наче театральні, але ж це не вистава. З середини XIX ст. у містах Російської імперії зростає зацікавлення народною культурою. У середовищі творчої еліти визріло бажання створити новий,
читати...
09.07.2020

Фрагмент з щоденника Івана Лисяка-Рудницького про його поїздку у 1970 р. до Москви і Києва

Минулого року виповнилося 100 років від народження Івана Лисяка-Рудницького. З цієї нагоди в Україні і Північній Америці з’явилося декілька публікацій, відбулася низка конференцій, Юрій Шаповал та Ірина Штохіна зробили про нього документальний фільм, а Ернест Ґийдель підготував його біографію, яка незабаром побачить світ. Український Інститут заснував Програму підтримки українських студій
читати...
28.06.2020

Від етнографії та етнології до антропології: італо-українська антропологічна конференція в Неаполі

5 грудня 2019 р. у Департаменті Соціальних наук Університету ім. Фрідріха ІІ в Неаполі відбулася перша італо-українська наукова конференція «Історія та шляхи розвитку української антропології: Італія та Україна в академічному діалозі». Окрім низки італійських дослідників, з української сторони участь у науковому заході взяли д.і.н. Сергій Сегеда (Інститут народознавства НАН України,
читати...
17.12.2019

Зрозуміти постсоціалістичне місто: воркшоп з урбаністичної антропології в Києві

3-4 жовтня 2019 у Києві «Центр прикладної антропології» провів воркшоп з урбаністичної антропології для молодих учених під назвою «Зрозуміти місто: антропологія постсоціалістичних трансформацій». Його метою було на прикладі конкретних кейсів продемонструвати перспективи використання культурної антропології для досліджень, що передують прийняттю рішень і відображають уявлення містян/ок про справедливість у постсоціалістичних містах.
читати...
09.12.2019

Сталінські спектаклі віри, або як дисциплінували українських письменників у повоєнні роки

Дослідники історії СРСР часто послуговуються бінарностями "маска/правда" або ж "віра/невіра" для опису радянської реальності. Проте, якщо змістити фокус з індивідуального виміру в сторону перформативних актів, таких як голосування "за" на партійних зборах, питання віри стає другорядним. Ритуали політичної самокритики були не менш важливими для збереження соціального порядку. Ці владні ритуали
читати...
27.11.2019

«Пролетарський за змістом, національний за формою»: український радянський плакат 1945–1989 років

Український радянський плакат є відомим і водночас незнаним. Його часто використовують для ілюстрування публікацій про радянський період, та рідко коли вказують авторство твору. Хто ж були художники українського плакату? Яким був шлях від ескіза до публікації та скільки за це платили? Як працювала цензура та звідки бралася корупція? Чому Москва
читати...
20.10.2019

Звідки прилетіли «соколи»? Рефлексії над генезою популярної пісні

Популярна в українців та поляків пісня «Гей соколи!» приховує в собі багато таємниць. Ставлення до неї обумовлене гарною історією про її вірогідного автора польсько-українського поета з Поділля Тимка Падуру, завдяки чому пісня сприймається як твір романтичний, героїчний, патріотичний. Чи насправді він написав пісню «Гей соколи!»? Який зв’язок цей твір має
читати...
13.10.2019

Феноменологія «радянської людини»: роздуми над книгою Юрія Каганова

Феномен “радянської людини” цікавив дослідників віддавна - як невід’ємна складова великого соціального експерименту. Так званий Гарвардський проект та його підсумкова книжка “Як працює радянська система” приділив чимало уваги ролі “радянської людини” в цій системі. Однак у пізніших дослідженнях кінця ХХ століття, особливо в Центрально-Східній Європі, верх взяла зневага, з якою
читати...
10.10.2019

Мапування творчости Віктора Петрова-Домонтовича: огляд конференції у Кракові

6-7 червня 2019 р. у Кракові відбулася міжнародна конференція «Віктор Петров-Домонтович: мапування творчости письменника», приурочена до 50-х роковин смерті Віктора Петрова (1894–1969). Подію організувала катедра україністики Інституту східнослов’янської філології Яґеллонського університету (Краків, Польща) за участі Інституту славістики Польської академії наук (Варшава, Польща) в межах перекладацько-наукового проєкту «Віктор Петров – до
читати...
04.09.2019
1 2 3 4 5 … 16

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис