Опінії- сторінка 23

Представляю читачам етюд про надзвичайно цікаві долі, книжки та фільми про ці долі двох різних партизан із Башкортостану – Праведника народів світу Ніколая Кісєльова і диверсанта на прізвисько «Чорний генерал» Даяна Мурзіна. Їх поєднують дві речі – народження в Башкортостані та відсутність у канонах пам’яті про Війну. Бойовий шлях двох

Павло Тичина продовжував працювати над образом Григорія Сковороди після публікації перших глав поеми-симфонії «Сковорода» у 1923 році. В нових, неопублікованих главах Сковорода мав зробити насправді фаустівський вибір: з мандрівного філософа перетворитися на мандрівного революціонера і перевести в діяльне життя споглядальну просвітницьку філософію. Якими були «фаустівські сцени» Тичининого Сковороди і чи

Постать Григорія Сковороди явилась у поезії Павла Тичини революційного часу, відбившись сяючою тінню на сторінках новаторської книжки «Замісць сонетів і октав». Тоді ж поет розпочав працювати над поемою про Сковороду-революціонера, який порвав із надто шляхетним життям мандрівного філософа. Тичинин Сковорода виявився суголосним своїй добі. На початку 1920-х років стався сплеск

Чому новаторська книжка Павла Тичина «Замісць сонетів і октав» була присвячена Григорію Сковороді? Чому мандрівний філософ зробився духовним сучасником революційного поета? Що Павло Тичина міг знати про навчителя життя із XVIII століття? І як його революційну поезію оцінювали два його сучасники? На поставлені питання прагну відповісти в другій частині свого

На 100-річчя з початку Української революції з пам’яті виринає поезія Павла Тичини. В ній оспіване золоте свято початку Революції. Чи можуть його вірші – насамперед хрестоматійний «Золотий гомін» – бути історичним джерелом? І чим особлива «мова поета» і робота поетичної уяви щодо «уявлень-над-подіями»? А з продовженням Революції – у віршах