Репортаж присвячено семінару «Геноцид в історії та праві», який було організовано Українсько-німецькою історичною комісією для докторантів у сфері історії та права, та який відбувся у Вроцлаві в жовтні цього року на базі Центру німецьких та європейських досліджень імені Віллі Брандта Вроцлавського університету.
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Найбільшу увагу дискутантів привернули такі ключові тези автора книги: критика міфу про зміну ідеологічних віх ОУН (б) на ІІІ Надзвичайному великому зборі (а, отже, відкидання Химкою тези про нібито справжню демократизацію ОУН після ухвал цього збору), роль створених активістами ОУН загонів української народної міліції під час організації погромів літа 1941
В огляді проаналізовано три найновіші історіографічні дослідження, які знаменують початок нового етапу вивчення постаті митрополита Андрея Шептицького.
Говорячи з людьми прикордоння, я роздумую радше над явищем рухомості кордонів, передусім символічних, які зумовлюють також дематеріалізацію фізичних, ніж над міґраційними процесами. Радше над тим, скільки явних і неявних кордонів було, є і буде на цих просторах.
26 жовтня, 19:00-20:30 (Київ)
Михайло Гаухман підкреслив вагому роль цього дослідження, порівнюючи його із книгою «Сусіди» Яна Томаша Ґросса та тим резонансом, який вона спричинила у польському публічному просторі.
Наразі українське суспільство продемонструвало готовність апропріювати радянський символ та переінтерпретувати його як оберіг сучасного Києва, який протистоїть російській навалі. І те, що ми спостерігаємо запеклі дискусії на тему перспектив такої апропріації, говорить, що ми не є суспільством, яке покірно споживає будь-яку ініціативу держави чи більшості.
У тексті «Мені завжди здавалося, що українське інтелектуальне середовище відрізнялося від інтелектуального середовища в Росії саме тим, що в українському були різні голоси і відбувався справжній цікавий діалог» Марина Могильнер помилково зазначила, що професор Алєксєй Юрчак відвідував пропагандистський Валдайський клуб. Пропонований текст – вибачення авторки за цю прикру помилку.
У цьому тексті автор книги дає стислі відповіді на зауваги учасників дискусії.
Крістофер Ґіллі вказав на чимало позитивних сторін книги: її всебічний та об’єктивний аналіз причин і перебігу антиєврейських погромів 1918–1922 рр., об’єктивне висвітлення ролі в цих процесах армії УНР, Червоної армії й польської армії (під час погромів у Східній Галичині та її насильство проти євреїв упродовж польсько-радянської війни).
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
