Статті

Навіщо мені ці водорозділи? Бо через них ставиш собі питання: «Хто має право?» Це питання постійно випливає в нашій воєнній реальності. У питаннях пам’яті — хто має право визначати, який пам’ятник ставити, який мурал створювати, як вулицю перейменовувати. Як поводитись в місцях пам’яті.

«Схвалення правоекстремістських висловлювань є високим у східних землях Німеччини. Ксенофобія та шовінізм особливо мають настільки високе схвалення на рівні окремих пунктів, що частка тих, хто відкидає окремі пункти, не досягає навіть половини респондентів; в окремих федеральних землях висловлювання з очевидно правоекстремістським змістом відкидають лише 20-30% опитаних».

В Україні є багато своїх внутрішніх нюансів у музеях, колекції яких також формувалися не просто іншими поколіннями, але й у інших державах. Істотна частина експонатів потрапила у музеї через конфіскацію, зокрема у релігійних громад. Єврейська спадщина не унікальна в цьому, але питання опікуна саме єврейської спадщини стоїть найгостріше.

Для багатьох на глобальному Півдні Росія не асоціюється з європейським колоніалізмом, а насамперед з високою культурою ХІХ століття, насиченою гуманістичним пафосом і православною духовністю. Висловлювання Франциска свідчать про те, що він поділяє чимало з цих стереотипів.

Входити в зону місць колишнього насильства, наче потрапляти в міжпланетний простір: сама лише згадка про ці краї — як лезом по серцю — спочатку біль, за яким відразу слідує в’язке і задушливе відчуття невпевнености.