Михайло Гаухман- сторінка 2

Революційний 1905 рік став «високосним» для Російської імперії, оскільки був часом «імперської революції» масового суспільства. Імперської, бо ця революція складалася з окремих революцій різних етнічних та соціяльних груп і – за винятком польського руху – загалом не виступала проти імперської державности. Перша російська революція стала апогеєм дихотомії «влада–громадськість», що далося

Феноменом суспільного життя пізньої Російської імперії стала «інтеліґенція» – нова соціокультурна верства, яка сформувалася всередині ХІХ століття і з того часу виконувала роль російської національної еліти. Російська інтеліґенція стала моделлю для формування інших інтеліґенцій – національних еліт неросійських народів Імперії. Парадоксальним було те, що російська інтеліґенція була «анаціональною» національною елітою,

Через два роки виповниться 80 років трагедії київських євреїв, убитих нацистами в Бабиному Ярі. Долю євреїв повторили роми, радянські військовополонені, психічно хворі, українські націоналісти-«мельниківці», які були вбиті або поховані в Бабиному Ярі. Наступні сорок років – пам’ять про Бабин Яр була заборонена радянським режимом. Бабин Яр став місцем спільної трагедії

Владарювання Російською імперією за часи правління Алєксандра І (1801–1825) і Ніколая І (1825–1855), згідно з «Новою імперською історією Північної Евразії», мала на меті поєднати дві речі: бюрократичний реформізм з огляданням на уявлену Европу, як узірець «цивілізації», та пошук «суб’єкта імперії» – нації з невизначеним змістом. Для розуміння того, як імперський

Історичний курс «Нова імперська історія Північної Евразії» описує тенденції модернізації Російської імперії у XVIII столітті. Загалом автори уникають терміну «модернізація». Однак тогочасна імперська політика і політика модернізації здаються чи не синоніми. А як відбувалася інтеґрація до складу імперії та суспільна модернізації на імперських окраїнах? З погляду сучасности, інкорпорація окраїн була

Проєкт «Нова імперська історія Північної Евразії», який багато років реалізовує часопис «Ab Imperio» – не тільки в однойменному історичному курсі, неможливий без історії козацтва, зокрема розгляду участі російських козаків у внутрішніх конфліктах Росії та без козацьких повстань XVII–XVIII століть. Однак тільки Пугачовське повстання було окремо висвітлено в історичному курсі. Нинішня

У «Новій імперській історії Північної Евразії» Козацька революція представлена яко відповідь «руського народу» на «полонізацію» Речі Посполитої. Автори історичного курсу окреслюють історичне тло, але не причини Революції. Публікації Наталі Яковенко і Сергія Плохія визначають перебіг того феномену, який я назвав «православною політикою», та «об’єктивні» причини козацько-селянських повстань першої половини XVII

Імперську історію Північної Евразії неможливо уявити без козацтва – слов’янського і тюркського. Козацтво і квазі-козацтво виникало у Великому Евразійському степу на розламах імперій і прикордонні. Відоме нам козацтво поширилося під час міжусобиць в Улусі Джучі та Улусі Чагатая у XIV–XV століттях. До козакування долучалися представники Чингізидів і Тимуридів, які не

В історичному курсі «Нової імперської історії Північної Евразії» окремо не розглянуті політичні моделі різних держав у мегареґіоні за Середньовіччя і раннього Нового часу. Пропоную читачам короткий огляд моделей політичного устрою Великої монгольської імперії та Золотої Орди, Московської держави, Новгородської республіки, Великого князівства Литовського і Королівства Польського, а також Речі Посполитої.

В історичному курсі «Нової імперської історії Північної Евразії» значна увага приділена Московській державі. Московська історія XIV–XVII століття – справжня захоплююча драма з «піднесенням у царства» малого удільного князівства і кульмінаціями у вигляді опричнини та Смути. Для свого огляду обрав два сюжети – становлення Великого князівства Московського та «імперіялізація» нового царства,