Опінії- сторінка 20

Колонки істориків про історію і довкола

Біженка з Темних Часів: Ханна Арендт пояснює сучасність

У щоденному потоці політичних та соціальних перетворень важко відганяти від себе думку про те, що ми живемо у темні часи. Арендт говорить що навіть у найтемніші з часів ми маємо зберігати надію знайти бодай трохи світла – воно не у концептах та теоріях, але у житті та діяльності окремих людей.
13.09.2018

Як ми пам’ятаємо та що таке Подія?

Ми живемо у світі термінових новин де у будь-який момент наша повсякденна рутина може бути порушена віддаленою подією. Події відіграють центральну роль у тому як особистості та суспільства переживають власне буття. Навіть моменти які жоден з нас не може оминути (народження, любов, смерть або війна) частіше за все стають несподіванкою.
27.08.2018

«(Gross)Opa war kein Nazi» по-харківськи Або «недоговорена» сімейна історія

Днями в одній з харківських книгарень побачив книжку «Друга світова. Непридумані історії. (Не) наша, жива, інша» (далі «Друга світова…»), укладачем і автором передмови якої став відомий український публіцист, головний редактор сайту «Історична правда» Вахтанг Кіпіані. Презентація книги відбулася 22 червня цього року в Києві. Це збірка різножанрових текстів, здебільшого -
10.08.2018

Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії»: Пушкін проти Пугачова

Проєкт «Нова імперська історія Північної Евразії», який багато років реалізовує часопис «Ab Imperio» – не тільки в однойменному історичному курсі, неможливий без історії козацтва, зокрема розгляду участі російських козаків у внутрішніх конфліктах Росії та без козацьких повстань XVII–XVIII століть. Однак тільки Пугачовське повстання було окремо висвітлено в історичному курсі. Нинішня
06.08.2018

Не-місця Галичини – на відкриття дрогобицької синагоги

В Україні вже є декілька більш чи менш вдало відновлених синагог - хасидський центр у Садагорі, синагога у Сатанові, Острозі, одна з львівських синагог. Відкриття синагоги Дробича стало чимось іншим - власне через відкритість до громадськості. Єврейська громада Дрогобича достатно світська, щоб цінувати стосунки з містянами і в день інавгурації
27.06.2018

Не-місця Галичини – на відкриття Дрогобицької синагоги

В Україні вже є декілька більш чи менш вдало відновлених синагог - хасидський центр у Садагорі, синагога у Сатанові, Острозі, одна з львівських синагог. Відкриття синагоги Дробича стало чимось іншим - власне через відкритість до громадськості. Єврейська громада Дрогобича достатно світська, щоб цінувати стосунки з містянами і в день інавгурації
27.06.2018

Хто винен і що робити? Розмірковування про Львівську Цитадель

Протягом тривалого часу Львівська Цитадель залишається конфліктним місцем. З одного боку, цей комплекс є місцем трагедії військовополонених Червоної, французької, бельгійської та італійської армій, які загинули в 1941-1944 роках під час нацистської окупації. З іншого боку повноцінному вшануванню пам'яті цих жертв заважають проекти комерційних забудов, як реалізовані, так і ті що
20.06.2018

Між науковістю та престижем: руйнуючи соціальний міф про корумпованість «ліриків»

Цей допис є спробою критичного погляду на соціальну мітологію щодо причин масштабної інкорпорації здобувачів/ок з-поза меж Академії. оказано, що інтенсивність таких прагнень визначається складною комбінацією престижу, зрілості й збігу академічного та професійного, тісно переплетеними з історичними та інфраструктурними моментами. Аналіз охоплює 42,769 кандидатських та докторських робіт, захищених у 1999-2016 рр.
16.06.2018

Вторгнення в Академію

Цей допис є спробою кількісної оцінки масштабів інкорпорації здобувачів та здобувачок з-поза меж Академії (вищої школи та наукових установ). Емпіричним підґрунтям підрахунків є 37,569 кандидатських и 5,200 докторських робіт, захищених в період з січня 1999 по жовтень 2016 рр. з восьми гуманітарних, соціальних та природничих спеціальностей: державне управління, економіка, політологія,
05.05.2018

Сеанси читання «Нової імперської історії Північної Евразії»: причини Козацької революції

У «Новій імперській історії Північної Евразії» Козацька революція представлена яко відповідь «руського народу» на «полонізацію» Речі Посполитої. Автори історичного курсу окреслюють історичне тло, але не причини Революції. Публікації Наталі Яковенко і Сергія Плохія визначають перебіг того феномену, який я назвав «православною політикою», та «об’єктивні» причини козацько-селянських повстань першої половини XVII
14.04.2018
1 18 19 20 21 22 46

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис