Коротка і дещо спрощена відповідь на це питання така: Україна була «неправильною» колонією, тому що Російська імперія та СРСР були «неправильними» імперіями. Можна запропонувати таку схему: до класичних імперій слід віднести ті, в яких зазвичай центр та колонії розділені морями та океанами, тому географічно порівняно легко визначити, де колонія, а
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Якщо згадати, що комеморативні практики існують для того, щоб об’єднувати людей спільними цінностями, лікувати біль та давати надію, то маємо визнати, що щось в нашому суспільстві наразі радикально провалюється. Поки ми доводимо необхідність створення стратегії комеморації та меморіалізації, провалюємось в тактиці.
Війна для українських науковців/иць, без сумніву, стала серйозним викликом, адже в умовах нової «агресивної» реальності здійснювати дослідження за усталеним алгоритмом, спираючись на відпрацьований у довоєнний час дослідницький інструментарій, складно, а подекуди – навіть неможливо. У середовищі дослідників/ць історичних дисциплін із моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну тривають постійні дискусії щодо
Після підриву ГЕС активізувалися не тільки професійні копачі, але й ті місцеві які сподіваються на вдалу знахідку. Загрозу становить не тільки поповнення приватних колекцій та можливий продаж знахідок за межі України, але й знищення пам’яток. Адже для археологічної науки висмикнуті з контексту горщик, монета чи фібула означають смерть пам’ятки.
У другій частині публікації Олександра Мельника описано процес формування міфу про «Велику Вітчизняну війну».
У це складно повірити, але в англомовному світі на сьогодні немає жодного науковця, який відкрито визнає, що Червона армія в 1941 планувала першою атакувати Вермахт (навіть американець Шон Мак-Мікін з його недавньою гучною роботою «Війна Сталіна» — не виняток). Хоча це, вочевидь, ключова точка історії якщо не СРСР, то точно сталінізму.
У першій частині публікації українського історика Олександра Мельника йдеться про соціальні й демографічні наслідки Другої світової війни, радянський дискурс про війну в перші повоєнні роки, вплив формування міфу війни на етнополітику СРСР у 1960–1980-і р. та використання війни задля легітимації режиму.
Сьогодні Маріуполь є всесвітньо відомим символом незламності українців/ок. Проте не всі знають, яким він був до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Студії Голокосту спонукають українських дослідників до переосмислення багатьох сторінок непростого минулого. Серед них — складна палітра співучасті місцевого населення й національних організацій у злочинах нацизму. Проте це переосмислення має виходити зсередини України (або ж у тісній рівноправній співпраці з її дослідниками й громадськістю) й відбуватися в прийнятних для неї формах.
Сурков, який сприймався як уособлення м’якої сили піару, політичних технологій, пропаганди та глобалізації, у своїх поглядах і висловлюваннях 2014–2018 років, став все більше нагадувати російських імперських націоналістів Дуґіна і Проханова, які проповідують неуникненність геополітичного протистояння з Заходом, говорять про євразійську місію Росії і марять переможними війнами та захопленням нових територій.
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
